Великого виробника морозива оштрафували за оманливу інформацію на етикетці. Але у того свої аргументи штраф не сплачувати

ТОВ «ФМ Хладопром» так і не сплатило АМКУ штраф за несумлінну конкуренцію в розмірі майже 1,4 млн грн. Регулятор вибиватиме його через суд.

Конфлікт харківського виробника морозива з Антимонопольним комітетом через скандальний штраф набирає нових обертів. Компанія подала апеляцію на рішення Господарського суду Києва, який став на бік регулятора.

«Бізнес Телеграф» з’ясовував, які аргументи має виробник і як досвід його війни з АМКУ може стати в пригоді іншим підприємцям.

Наприкінці минулого року Антимонопольний комітет (АМКУ) наклав штраф 1,374 млн грн на виробника морозива ТОВ «ФМ Хладопром» за те, що він у виробництві використав сухе молоко, а на етикетці вказав молоко питне коров’яче. На думку спеціалістів АМКУ, цим він порушив умови конкуренції на ринку й обманув споживачів. Відтоді виробник затягує виплату штрафу в судах, намагаючись скасувати його. Востаннє Господарський суд Києва став на бік антимонопольного відомства, але виробник подав апеляцію на це рішення. Прецедент цікавий тим, що виробник використовує певні поблажки харчовикам, які діють під час війни, а саме — заборону Держспоживслужбі перевіряти компанії за відсутності скарг споживачів.

Оманлива етикетка

ТОВ «Фабрика Морозива Хладопром» (Харків) позиціює себе як успішна компанія, яка до війни щороку додавала собі частку на ринку на 20%, відсуваючи конкурентів.

«На ринку, що не зростає, зростання означає — витіснити конкурентів», — йдеться в одному з релізів компанії.

Підприємство виробляє до 30 найменувань морозива. Серед них відомі марки «Хрещатик», «Каштан», «Хладик», «Артек» та інші. Та 30 грудня 2022 року Антимонопольний комітет України оштрафував «Хладопром» майже на 1,4 млн грн за поширення на упаковках морозива «пломбір» неправдивої інформації про склад продукту. Державний регулятор виявив, що виробник вказав на етикетках дані про наявність у продукті питного коров’ячого молока. Водночас комітет встановив, що у вересні та листопаді 2020 року компанія не закуповувала коров’яче молоко і, відповідно, не використовувала його у виробництві «пломбіру». Натомість «Хладопром» в цей час використовував сухе знежирене молоко, кажуть в АМКУ.

«Хладопром» платити штраф не збирається

Компанія не погодилася з такою санкцією АМКУ й оскаржила рішення регулятора в суді. 22 червня 2023 року Господарський суд Києва відхилив її позов, залишивши рішення відомства в силі. За інформацією АМКУ, виробник подав апеляцію на це рішення. Таким чином, компанія продовжує відтягувати сплату штрафу.

«На адресу комітету не надходили документи, що підтверджують сплату ТОВ «ФМ Хладопром» штрафу. У випадку несплати комітет буде звертатись до суду з позовом про стягнення несплаченого штрафу», — прокоментувала «Телеграфу» голова АМКУ Ольга Піщанська.

АМКУ стверджує, що харківський виробник морозива порушує конкурентне законодавство не вперше. Зокрема, у листопаді 2012 року тимчасова адміністративна колегія комітету визнала (рішення № 85-р/тк від 20 листопада 2019 р.), що «Хладопром» порушив ст. 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», поширивши інформацію, що вводить в оману споживача.

Компанія також розмістила на упаковках морозива «пломбір» інформацію про наявність у його складі коров’ячого питного молока, яке не використовували під час виробництва. На компанію було накладено штраф у 150 тис. грн. Тоді «Хладопром» штраф сплатив, але історія повторилася.

Компанія вважає дії АМКУ упередженими

У компанії «Хладопром» «Телеграфу» заявили, що під час розслідування надавали повне сприяння регулятору в усіх питаннях. І зазначили, що 2021 року компанія проводила закупівлі питного коров’ячого молока, яке використовували у виробничому процесі, попри його дефіцит на ринку у той період. Також виробник заявляє, що регулятор не проводив жодного опитування споживачів щодо якості продукції та не проводив її клінічні випробування.

«Не було надано результатів експертиз щодо конкретної партії товару», — заявив «Телеграфу» представник юридичного відділу компанії.

Він додав, що під час розгляду справи компанії було відмовлено в перенесенні засідання, яке було призначено на 20 грудня 2022 року, попри те, що в той період ворог вів постійні обстріли міста й нормальне сполучення було відсутнє. Скаржаться в «Хладопромі» й на те, що АМКУ відмовився проводити засідання в режимі відеоконференції. Водночас у компанії наголосили, що «Хладопром» заплатить призначений штраф залежно від результатів розгляду справи в апеляційному порядку.

Що ж стосується штрафу, який компанії присудили 2019 року, «Хладопром» стверджує, що не вводив в оману споживачів, оскільки в той період (який вказує АМКУ) компанія за договором підряду виконала обсяг робіт для іншого виробника. При цьому рецептури, оригінал-макети упаковки, торгові марки й склад продукту розробив замовник.

«Ніякого відношення до якості вказаної продукції «Хладопром» не мав, що було вказано у відповідних документах», — підкреслили в компанії.

Чому використовують сухе молоко в морозиві

Використання сухого молока у виробничому процесі не є злочином, а радше звичною практикою. Далеко не всі підприємства купують сире молоко й одразу його переробляють. Найчастіше морозиво в Україні виробляють саме з сухого молока, про що свідчить маркування на упаковках.

Морозиво – сезонний продукт і використання сухого молока у виробничому процесі є технологічно простішим, розповідає «Телеграфу» провідний аналітик агентства «Інфагро» Максим Фастєєв.

«Його можна купити заздалегідь, і воно має великий строк зберігання. До того ж не всі підприємства мають достатні потужності для приймання та швидкої переробки сирого молока», — наголошує експерт. А якщо взяти до уваги сезонні коливання цін на сировину, логістичні та інші ризики, використання сухого молока часто є оптимальним рішенням для виробника, вважає аналітик.

Інші виробники — не грішать?

В Антимонопольному комітеті заперечили, що за останні роки маніпуляції з маркуванням мають масовий характер. Зокрема, впродовж 2022-2023 років відомство не відкривало інших справ щодо виробників морозива за аналогічні порушення у сфері несумлінної конкуренції.

Комітет досліджував дотримання виробниками морозива конкурентного законодавства і в 2020-2021 роках. За цей період морозиво виробляли мінімум сім найбільших суб’єктів господарювання (ТОВ «ФМ Хладопром», ПАТ «Львівський холодокомбінат», ТОВ «Галичина Ласунка», ТОВ «Ласунка», ТОВ «Торговий будинок Мушкетер І К», ТОВ «Три ведмеді», АТ «Житомирський маслозавод» та ін.). До них у відомства запитань не виникло.

«В рамках зазначеного дослідження комітетом не було виявлено випадків заміни іншими виробниками морозива (окрім ТОВ «ФМ Хладопром») у складі своєї продукції молока коров’ячого питного на сухе знежирене», — стверджує пані Піщанська.

Лояльні вимоги до виробників під час війни

Перевіряти, чи порушують права споживачів в Україні, має Держслужба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба — далі). «Телеграф» запитав у заступника голови цієї служби Вадима Чайковського, чи є такі порушення з боку виробників морозива і чим вони можуть пояснюватися.

Виявилося, що під час війни уряд послабив вимоги до виробників. Так, в Україні діє Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (№2639). Він чітко вказує, що інформація про харчовий продукт не повинна вводити в оману щодо його характеристик, властивостей, складу і таке інше.

«Водночас, відповідно до прикінцевих положень цього закону, на період дії воєнного стану тимчасово встановлено, що харчові продукти, які відповідають вимогам щодо інформування споживачів, що діяли до введення в дію цього закону, можуть вироблятися та вводитися в обіг», — стверджує Вадим Чайковський.Він спирається на ще одну поблажку уряду — постанову Кабміну від 3 березня 2022 року №186 про «Деякі питання маркування харчових продуктів в умовах воєнного стану». В цій постанові йдеться про вимушені рецептури у виробників, які пов’язані з відсутністю або недостатністю відповідної сировини під час воєнного стану. Цей документ передбачає, що маркування може відрізнятися від фактичного складу продуктів. А виробник повинен правдиво зазначати лише три види маркування:

  • назву харчового продукту;
  • кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання;
  • мінімальний строк придатності або дату «вжити до».

При цьому споживача необхідно у будь-який можливий спосіб поінформувати про наявність речовин у харчовому продукті, які можуть спричинити алергічні реакції або непереносність. Вважається, що сухе молоко якраз усуває ризики виникнення алергічних реакцій. Тож, цілком ймовірно, що саме на таке законодавче підґрунтя й розраховував ТОВ «Хладопром».

До того ж Вадим Чайковський зазначив, що Держпродспоживслужба лише частково контролює показники якості харчових продуктів і не є розпорядником інформації щодо наявності у виробників якісної сировини в достатній кількості в умовах війни. А звернень від виробників морозива щодо нестачі сировини служба

не реєструвала.

«Питання забезпечення сировиною перебуває в господарській площині виробників продукції та не входить до компетенції Держпродспоживслужби», — коментує заступник голови Держпродспоживслужби.

Перевірки — лише за скаргами споживачів

Позапланові перевірки виробників органами влади під час війни заборонені. Та наказ Мінагрополітики від 3 січня 2023 року №5 дозволяє таку перевірку на підставі звернення громадян. При цьому фізособа має повідомити про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, довкіллю чи безпеці держави, й додати документи та копії, які підтверджують таке порушення. Перевірка за скаргами фізосіб — досить вживана практика, яку використовують компанії на споживчих ринках, щоб знищити конкурента або заблокувати його роботу.

Як споживачеві зорієнтуватися в складі морозива

В цій ситуації споживачам доводиться більш ретельно і самостійно контролювати дотримання своїх прав виробниками. Зважте на те, що в Україні запроваджені такі стандарти для морозива:

  1. ДСТУ 4733: Молочне морозиво, вершкове та пломбір. Цей стандарт означає, що в морозиві на першому місці натуральне молоко, вже потім – сухе молоко, масло, вершки та цукор.
  2. ДСТУ 4734: морозиво плодово-ягідне, ароматичне, шербет або лід.
  3. ДСТУ 4735: морозиво з комбінованим складом сировини. Це морозиво виготовлене з частковою заміною молочної сировини, використанням рослинних жирів, у тому числі кокосової та пальмової олії.

Отже, порівнявши номер ДСТУ зі складом, можна зробити висновки, чи влаштовує вас ця продукція, і вибрати морозиво на свій смак і гаманець.

Падіння попиту загострює конкуренцію

З початку повномасштабного вторгнення росії попит на морозиво значно скоротився. Як саме — сказати важко через відсутність актуальних статистичних даних про об’єми переробки сирого молока саме в морозиво, розказує аналітик Максим ФастєєвПричин зниження попиту декілька, вважає він.

По-перше, українці стали менше витрачати на продукти не першої необхідності, зокрема, солодощі. По-друге – велика кількість співвітчизників через війну виїхала за кордон, і багато людей ще не повернулося. Також одним з факторів падіння ринку є тимчасова окупація частини території України.

Зниження попиту та боротьба виробників за споживача пожвавлює конкуренцію. Тому можуть почастішати випадки зловживання конкурентним законодавством. А кейс боротьби за скасування штрафу Антимонопольного комітету стане сигналом для інших гравців, чи можна так грати на цьому ринку.

https://telegraf.com.ua/

Теги

Новости по теме