Кліренс. Звучить дивнувато і асоціюється з чимось стерильно медичним. Десь так і є – у фармакології і медицині використовується такий термін і означає він ступінь очищення тканин організму (clearance — очищення, просвіт)… А в автомобілі він до чого?
У автотематиці цим словом визначається дорожний просвіт — відстань від землі до частини, що найбільш виступає на нижній точці кузова автомобіля, просвіт між машиною і дорогою.
Чому кліренс такий важливий? Чому одні моделі авто “ширяють” над дорогою, а інші буквально прасують її? Чи можна збільшувати-зменшувати кліренс?
Високий і низький кліренс: переваги і особливості
Виробники випускають автомобілі з низьким (і дуже низьким) і високим кліренсом. На ті й інші однаково великий попит, причому він не дуже залежить від країни і кліматичних особливостей: в спекотних країнах з ідеальними дорогами знаходяться любителі автомонстрів, а серед жителів країн з ярко вираженими сезонами знаходяться екстремали — любителі спорткарів.
Шо ж дає низька і висока посадка авто?
Низький кліренс логічно покращує аеродинаміку, прижимну силу і швидкісні показники автомобіля. Короткохідна підвіска не дозволяє машині розхитуватися на поворотах, тобто стійкість підвищується. Дуже часто від наших власників седанів можна почути невдоволене “Машина занизька!”. Воно й зрозуміло — якийсь BMW-6 буде шкребти всі нерівності вітчизняних доріг.
У автомобілів з високим кліренсом гарна прохідність, тому кросовери у нас такі популярні. Однак центр ваги у таких авто знаходиться достатньо високо і це визначає деякі нюанси: високі авто менш стійкі, гірше керуються і не такі комфортні, як ті ж седани.
У більшості автомобілів кліренс складає 13-18 см, це середній показник. Низьким вважається кліренс від 9 до 13 см (у спорткарів і деяких седанів), високим — від 18 до 35 см (у джипів і пікапів).
Як бачимо, виробники авто не дуже переймаються жителями пострадянського простору, де на 1 км нормальної дороги приходиться 9 км смуги перешкод, і машини з низьким і середнім кліренсом шліфують дороги елементами підвіски, бамперами і захистом (в кращому випадку).
Коли варто збільшити кліренс і як це зробити?
Більшість доріг на пострадянському просторі (якщо вони взагалі є) далекі від не те щоб досконалості, а навіть від стану “середньої паршивості”. Вони давно не бачили капітального ремонту, а комунальні служби вважають своїм обов’язком чистити від снігу тільки основні магістралі. Що відбувається у дворах і на периферійних вулицях — дуже яскраво можуть розповісти водії.
Тому у період з осені по весну частина водіїв перетворюється на пішоходів, а ще частина мріють про брутальний позашляховик, пропливаючи по калюжам або намагаючись вибратись із мерзлої колії у дворах. Низькі автомобілі регулярно сідають на пузо на кучугурах, що злежалися за зиму, пірнають у калюжі невідомої глибини або зариваються у сніжну кашу. Ідеально було б мати два автомобіля: низький на літо і високий повнопривідний на зиму.
Якою має бути висота кліренса?
Споряджена маса враховує вагу водія 68 кг, багажу 7 кг, паливного бака, заповненого на 90%.
А тепер беріть ваші заміри і порівнюйте з загальноприйнятими нормами:
у легковушок — від 12 до 17 см;
у паркетників — від 17 до 21 см;
а у справжніх позашляховиків — від 20 см і вище.
Так, визначилися з нормами висоти дорожного просвіту. Але ж деякі водії свідомо завищують і навіть, о боже, занижують кліренс. В яких випадках це потрібно?
Навіщо завищувати кліренс?
По-справжньому виской кліренс буває у позашляховиків. Воно й зрозуміло, адже позашляховикам треба спокійно їздити по вибоїнах, кам’янистих стежкахта інших нерівностях. Але часто й на легковому автомобілі доводиться їздити по бездоріжжю. Тому водії і завищують дорожний просвіт на свій страх і ризик.
Підвищення кліренсу виправдане в таких випадках:
авто дуже просідає при повному завантаженні;
бампер авто постійно “шкребе” бордюри;
авто регулярно чіпляється днищем за виступи і нерівності;
коли машина сідає на дно на бездоріжжі з глибокими коліями.
Як підвищити кліренс? Існує кілька способів:
обираємо диски з більшим радіусом;
встановлюємо проставки між пружинами і корпусом;
ставимо пневмобалони у пружини задньої вісі;
встановлюємо більш високі й жорсткі пружини.
Що дає підвищений кліренс?
Автомобіль, як мінімум, не шкребе днищем по нерівностях, частини ходової і рульового управління менше піддаються ударам. У деяких випадках грамотно збільшити дорожний просвіт більш раціонально і дешево, ніж міняти складники ходової і ремонтувати рульове.
Однак є й інша сторона медалі. Коли ви збільшуєте дорожний просвіт, зсувається центр ваги, через що погіршується зчеплення з поверхнею, падає маневреність. А ось витрати палива і гальмівний шлях збільшуються.
ВАЖЛИВО! Збільшувати кліренс можна не більш, ніж на 5 сантиметрів віж заводських стандартів.
А що там із заниженим кліренсом?
Якщо з підвищенням кліренса все зрозуміло, то у випадку із заниженим просвітом об’єкт вних причин немає. Тут, як у дівчаток, — красиво і все (хоча естетика доволі сумнівна). Іноді на вулицях міст можна побачити крутих хлопців на не менш крутих тачках з кліренсом менше сірникової коробки. Такі водії дуже хочуть зробити свою машину схожою на спорткари з “Форсажу”.
Спортивним автомобілям, які розвивають швидкість до 250 кілометрів на годину, максимально низький просвіт дійсно необхідний. Адже завдяки йому зменшується опір потокам повітря, підвищується маневреність і зчеплення з дорогою.
А нащо такий кліренс “ладіседан”? Переваг для звичайних легкових автомобілів … як би немає. Бо робити з жигулів спорткар те ж, що з Пугачової робити Меган Фокс. Б — безглуздо. Крім того, у охоронців порядку завжди є питання до любителів ексцентричних авто.
Виходить, що сумнівна естетика — і весь плюс. А тепер про мінуси:
збільшується навантаження на амортизатори;
машина постійно шкребе дном по всім вибоїнам і нерівностям, знищуючи підвіску разом з рульовою рейкою;
у погану погоду водії “приспортивлених” авто стикнуться з цілим комплексом проблем: непрохідними кучугурами, льодяними вибоїнами — евакуатор за ними плаче;
Якщо після всіх перерахованих вище страшилок ви рішуче налаштовані занизити свій рідний автомобіль, то ось як це зробити самостійно:
встановлюємо шини з меншими дисками і профілями розміром поменше — це лайт-версія, без змін у конструкції авто;
встановлюємо низькі пружини (зазвичай вони коротше на 4 см), комплект таких “спортивних” пружин дорогий, а підвіска стане більш жорсткою;
можна використати гвинтові стійки, але вони дуже дорогі — комплект коштує до тисячі умовних одиниць;
знов дороге задоволення — пневмопідвіска. У такі запчастини зазвичай інвестують власники спорткарів або…любителі занижених пріор.
З вищесказаного можна зробити висновок, що кліренс необхідно міняти тільки за певних обставин, коли це дійсно необхідно. Ну а любителям заниженої екзотики можна побажати удачі в їхньому прагненні до прекрасного.
Всім справних автомобілів!
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
