Одеські активісти «роблять нерви» закладам, які не дотримуються закону про мову

 Зафіксовані на камеру порушення набувають розголосу в соцмережах. Це привертає увагу і мовного омбудсмена, деяких безвідповідальних власників бізнесу штрафують. Проте більшість закладів відкриті до критики і готові змінюватися.

Вивіска кафе українською та англійською мовами. Одеса. 22.02.23 © RFI/Дмитро Долматов

В одному з міських кафе одеситку Людмилу відмовилися обслуговувати українською. Після цього повідомили, що заклад закривається і попросили піти. Відео інциденту розійшлося соцмережами.

На нещастя власника, Людмила — голова відділу захисту та опанування мови в громадській організації «Робимо вам нерви». Конфлікт набув широко розголосу, а власник отримав адміністративний протокол. Після цього в кафе з’явилося українськомовне меню та офіціанти, які спілкуються державною мовою.

Громадська організація «Робимо вам нерви» © Катерина Мусієнко

«Ми впевнені, що кожен громадянин України має право перевіряти дотримання мовного законодавства, як і будь-якого іншого, і робити своє місто кращим. Ми хочемо свій рух зробити масовим», — каже голова громадської організації Катерина Мусієнко.

До повномасштабної війни Катерина сама спілкувалася російською. На початку квітня її дідусь загинув унаслідок обстрілу нафтобази в Одесі. Для дівчини це стало останньою краплею, вона вирішила викреслити все російське зі свого життя.

«Ця ситуація спровокувала такий громадський активізм. Несприйняття усього російського —  контенту, згодом мови. Раніше в мене навіть було агресивне ставлення до суржику, просила людей говорити або російською, або українською. Зараз, звичайно, таке засуджую і розумію, що була радикально неправа. Але це приклад, що ніколи не пізно змінитися і визнати свою помилку», — ділиться Катерина.

Вона підтримує такі ж зміни і серед інших одеситів, зокрема підприємців. Місту потрібна лагідна українізація, без примусу, вважає активістка.

Попри те, що мовний закон у сфері послуг діє в Україні з 2021 року, деякі кафе досі його не виконують.

«Мене завжди бісило, що власники бізнесу таке собі дозволяють, ігноруючи закон. Бізнес, який ігнорує закон, напевно, не дуже поважає країну, у якій він працює. Я завжди самостійно робила ці зауваження. Потім, коли поділилася з публікою, люди почали мене активно підтримувати, і я зрозуміла, що це не тільки мій біль».

До організації почали активно долучатися люди, зараз уже понад два десятки. Учасники перевіряють громадські заклади і, помітивши порушення, звертають на це увагу власника.

До публічних скандалів доходить рідко, каже Катерина. У більшості випадків підприємці йдуть назустріч.

«У нас багато чудових прикладів «до-після». Іноді це займає лише 10 хвилин — змінити назву касового апарата з російської на українську або переписати дошку з меню. Стараються, пишуть українською. Буває, що замовляють вивіски за тиждень, як було днями. Приємних прикладів більше, ніж негативних», — розповідає Мусієнко.

Катерина Мусієнко, засновниця громадської організації «Робимо вам нерви» © Facebook/Катерина Мусієнко

У кричущих ситуаціях, як вищезгадана, активісти звертаються до мовного омбудсмена. Для порушників передбачені штрафи — до 8500 тисяч гривень за перший випадок.

Для бізнесу це невеликі гроші, але насамперед страждає репутація, каже Ярослава Вітко-Присяжнюк, уповноважена із захисту державної мови.

«Це свідчить про якість послуг. Особливо на це зважають власники великих торговельних мереж, яким жодним чином ніякі скандали на потрібні. Щодо закладів поменше, я гадаю, «чорний піар — також піар» у такому випадку не працює. Це комплексний підхід, коли приклад одного стає прикладом для всіх. Над репутаційними втратами набагато дорожче працювати», — пояснює Ярослава.

За кілька днів до скандалу в одеському кафе на державному сайті опублікували алгоритм дій у разі порушення права на отримання інформації українською.

Зокрема, рекомендують фіксувати факт відмови. Відео може стати беззаперечним доказом.

На основі його, а також звернень клієнтів до закладу навідується державна перевірка. Навіть якщо на час візиту порушень немає, власник має відповісти за те, що сталось.

«Фактів порушення за 30-ю статтею (про обслуговування споживачів державної мовою — ред.) у нас немало, просто не всі набувають резонансу. У нас був такий прецедент, коли співробітниця магазину відмовила клієнту в обслуговуванні державною мовою, це було зафіксовано на відео. Власниця спілкувалася українською, коли з нею розмовляли, але все одно адміністративний протокол склали, тому що було порушення», — пояснює Вітко-Присяжнюк.

Наразі одеські активісти перевіряють не лише заклади харчування, а й театри, органи влади та інтернет-майданчики зі сфери послуг. Також є питання до логотипа міста — якоря-серця, який створив російських дизайнер Артемій Лебедєв. 

Лебедєв відвідував захоплений РФ Донецьк та Крим. Для останнього також створив логотип. А після повномасштабного вторгнення приїхав на окуповану Запорізьку АЕС.

Попри певні винятки, каже Катерина, від початку війни ставлення до української в Одесі змінилося.

«Люди змінилися кардинально. Одесити з початку повномасштабного вторгнення проявили себе максимально патріотично, враховуючи, яка в нас була репутація до 24 лютого. Звичайно, не безпідставно. Я можу зазначити, навіть моє оточення, яке раніше було дуже різнобарвним, зараз зафарбувалося навіть у червоно-чорні кольори», — каже Мусієнко.

До одеської громадської організації надходять заклики щодо порушення мовного закону і з інших міст. Тож активісти планують розширяти свою діяльність на всю Україну.https://www.rfi.fr/

Теги

Новости по теме