Юрій Демченко. З циклу пародій “Байстрюки маршала Шойгу”
«Страданія» – окрема форма пісенної творчості росіян. За «совкового» періоду автори зазвичай у сопливі тексти уплітали міліарно-патріотичну нитку: «Вот кто-та с горачкі спустілся, навєрна мілий мой ідіот, на ньом защітна гімнастьорка, ана мєня с ума свєдьот». Між іншим, мелодія цієї пісеньки вкрадена у нас. Був такий популярний ще на початку 20-ого століття український міський романс «В саду осіннім айстри білі»… Або ще оце: «Насматрісь, зорька, в рєчєньку, пака рєчка нє вимєрзла, пака іва над рєчкаю зєлєним-зєлєна. Ти харошая дєвушка, насматрісь на любімава, скора міламу в армію, скора будєш адна…».
Та ж тема «чмобіків», чи не так? Ну як не спародіювати! Надивись в річку, зіронько,
Поки та ще не висохла,
Поки верби над берегом
Ще зелені стоять.
Ти саратовська дівонько,
Намилуйся на любого,
Чуєш: мобілізація –
Вам недовго гулять.
Зірка в річці купається,
Та до берега лащиться…
Ну і ти наостаночок
Приласкай-но свого
Нареченого милого,
Бо хлопчині невтішному
На світанку – на станцію,
Звідти – на «СВО».
Зірку хмари поглинули,
Всохли верби на березі,
Річка кригою вкрилася,
Промерзає до дна.
Пролітає повз дівчину
Мрія білою «Ладою»
І ніякого сумніву –
Скоро буде одна.
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
