Хліб з етносадиби “У Родіки”

Родіка Ясінецька родом з Молдови, але десятки років проживає в селі Оксанівка, що на Вінниччині, на лівому березі Дністра.

У її будинку збереглася піч.

— Родіка Дмитрівна наближає Перемогу своїми хлібами, — розповідає про господиню місцева активістка Мирослава Марченко. — З перших днів війни бере участь у заходах на підтримку бійців. Каже: буде хліб — буде Перемога!

Уже півтисячі буханців передала волонтерам, які доправили їх на фронт.

Хліб з домашньої печі особливий. Смачний, довго не черствіє. Жінка каже, що він не тільки додає сили солдатам. Коли береш до рук таку скибку, згадуєш свій дім, батьків, дітей.

— Щоб хліб вдався, потрібно гарно замісити тісто, місити треба довго, не шкодувати рук, — каже господиня. — По-друге, правильно напалити піч, знати, коли підійшло тісто і вчасно всадити його вже у вигляді буханців на черінь (дно печі). Це дається з досвідом. Ніколи господиня не візьметься пекти хліб у чужій печі. Бо її треба знати і відчувати так само, як і людину.

Борошном допомагають волонтери, керівник місцевого сільгосппідприємства.

Коли почалася війна, оксанівські господині зібралися до гурту і вирішили пекти пиріжки, печиво, іншу здобу для захисників. Їхню випічку смакували наші воїни у Миколаєві, Києві, Харкові, Сєвєродонецьку, Дніпрі, інших містах. Її випікали і дотепер це роблять Олена Зверховська, Марія та Тетяна Швець, Наталя Сокиран, Родіка Ясинецька, Галина Качинська, Жанна Харевська, Діана Шиян.

Продають також у Ямполі на ринку. На виручені кошти придбали прилад нічного бачення. Передали його земляку із сусіднього села Михайлівка Василю Бурдейному, який зі зброєю в руках боронить країну від російського агресора. Без домашніх пиріжків, звісно, не обійшлося. http://www.golos.com.ua/ Світлини зі сторінки «Етносадиба «У Родіки» у Facebook

Теги

Новости по теме