Свинина стає делікатесом

Істотне скорочення поголів’я свиней у нашій країні жене вгору ціни на м’ясо. Так, на початку вересня вже було встановлено рекорд за весь час незалежності України — 62 гривні за кілограм живої ваги. Для розуміння: вихід чистого м’яса — близько 50%, тобто воно обходиться закупівельнику по 124 гривні за кіло. А якщо додати транспортування на м’ясокомбінат, послуги забою, транспортування до магазину і націнку самих торгових мереж… Ось звідки ціна свинини на полицях крамниць і на базарах — 160 гривень за кілограм і вище. Для порівняння: до війни роздрібна ціна становила 100 гривень за кілограм. Ясна річ, підвищення цін вдарило по покупцях, які вже скоротили споживання м’яса. У соціальних мережах сумно жартують: «Свинина стає делікатесом, скоро станемо нацією вегетаріанців». «Екстра 82,5% жиру» — не обов’язково масло НА ЖАЛЬ, не всі виробники дотримуються вимог законодавства щодо маркування на упаковці своїх харчових продуктів, чим вводять в оману споживачів. Приміром, якщо ви бачите на звичній для масла 200-грамовій прямокутній упаковці великий яскравий напис «Екстра 82,5% жиру», то це аж ніяк не означає, що перед вами неодмінно вершкове масло вищого гатунку. Бо значно дрібнішими літерами там зазначається — це всього-на-всього… рослинно-вершковий продукт, в якому тваринного молочного жиру насправді ледь набереться 20%. А решта — суміш рослинних олій та різних харчових добавок. Саме такий продукт донедавна випускало дочірнє підприємство «Старокостянтинівський молочний завод», що на Хмельниччині, поки Держпродспоживслужба не ухвалила рішення про відкликання з обігу харчів це «масло класу екстра». У відповідь юристи виробника стали оскаржувати цю ухвалу. Вони програли всі суди. Дійшли до Верховного, який залишив рішення попередніх судових інстанцій без змін. Суд наголосив, що призведення до облуди споживачів поданням на маркуванні неоднозначної інформації про належність товару до рослинно-вершкового може спричинити негативні наслідки для життя та здоров’я окремої категорії споживачів. Порада покупцям: уважно читайте дані про склад продукту, не довіряйте красивим великим написам виробників на упаковці. А як же обіцяний мораторій на комірне? НЕЗВАЖАЮЧИ на запроваджений урядом мораторій на підвищення тарифів на комуналку для населення, одна послуга з осені все ж таки подорожчала — вивезення твердих побутових відходів. Особливо це відчули мешканці великих міст. Так, у підприємстві «Київкомунсервіс» заявили, мовляв, змушені підвищити тарифи на вивезення сміття у зв’язку зі стрімким подорожчанням палива, яке додало в ціні майже 75%. Тож із вересня киянам доведеться платити вже 46,37 гривні з ПДВ, що на 10,26 гривні більше, ніж було влітку. А в Рівному вивезення побутових відходів з 1 вересня коштує 28,44 гривні на особу в багатоквартирних будинках та 32,91 гривні для індивідуальної забудови… Такі цифри свідчать, що послуга подорожчала на 50%, якщо порівнювати з попередніми місяцями. Буде і 40 гривень за буханець ВСЕУКРАЇНСЬКА асоціація пекарів заявила, що українці істотно скоротили споживання хліба. Лише останніми місяцями покупців булок і «цеглинок» поменшало приблизно на 2,5-3 млн осіб. Ясна річ, певною мірою причина цього у міграції населення за кордон та воєнні дії на сході та півдні країни. Але є ще один фактор — збіднення населення і зростання собівартості самих хлібобулочних виробів. За словами першого віцепрезидента асоціації та директора ТМ «Київхліб» Юрія Дученка, ймовірне збільшення цін цієї осені на природний газ до 55-60 гривень за кубометр змусить закритися близько 10% підприємств, які випікають хліб, а тих, що залишилися, — підвищити ціни на продукцію щонайменше на 3-4 гривні. Й без того середня вартість пшеничного хліба станом на вересень уже зросла до 29,35 грн за буханець вагою 650 г. А півкілограмовий нарізаний пшеничний хліб ТМ «Цархліб» подорожчав до 25,40 грн. Узимку ж вартість може піднятись і до 40 гривень… Оновлено правила продажу продуктів УРЯД скасував свій дозвіл на продаж у магазинах харчів без маркування українською мовою на упаковці. Його запровадили на початку війни, коли потрібно було терміново наситити вітчизняний ринок продуктами. Тоді ж дозволили і безмитне ввезення імпортних товарів з-за кордону. Проте ситуація змінилася на краще. Вітчизняні переробні підприємства вже зуміли оговтатися від шоку, запустили виробництво і наситили внутрішній ринок власною продукцією. Тому гостра потреба в імпортних харчах відпала. Втім, це не означає, що всі продукти, на яких нема українського маркування, відразу ж відправлять назад до країн, звідки їх привезли, або ще гірше — на смітник. Аж ніяк. Усі харчі, ввезені на територію України у період із 9 березня по 1 грудня 2022 року, зможуть продаватись у наших магазинах до дати закінчення їхнього терміну придатності. Переносні електроплитки і тонометри не залежуються СЬОМИЙ місяць у нашій країні йде війна. Всі ми перебуваємо в новій реальності, яка спричинила зміни й у споживчому попиті кожного українця. На це впливає низка чинників. І передовсім, ясна річ, суттєве зростання цін, що призвело до того, що українці стали значно менше купувати будь-чого. Однак у сегменті непродовольчих товарів є такі, попит на які під час війни, навпаки, навіть збільшився. В основному це недорогі речі, особливо необхідні тим, хто полишив рідну домівку і, оселившись на новому місці, мусив облаштовувати побут. Наприклад, і досі добре продаються складані меблі, різноманітні полички для взуття та одягу, ковдри, каремати, кухонне приладдя, надто переносні електроплитки, навіть надувні матраци. Стабільним лишається попит і на товари для здоров’я, зокрема тонометри та різноманітні бандажні фіксатори для суглобів і м’язів. Зрозуміло, що під час війни та економічної кризи люди намагаються купувати тільки найнеобхідніше, без чого вкрай важко обійтися. Що у кошику «продовольчої безпеки» ДРІЖДЖІ, м’ясні консерви, борошно, гречані крупи та дизельне паливо є найбільш затребуваними товарами, які найчастіше шукають користувачі Національної платформи продовольчої безпеки, повідомили у Держпродспоживслужбі. Учасники, зареєстровані на цій платформі, сьогодні мають змогу безпосередньо контактувати та укладати угоди стосовно постачання необхідних товарів. Прикметно, що більшість покупців надають перевагу локальним торговим маркам. Однак патріотизм тут відіграє не провідну роль — вибираючи продукти місцевого виробництва, клієнт може розраховувати на їх наявність, що важливо на тлі кризи поставок. Народу не до євроремонтів ПРОДАЖ будівельних матеріалів в Україні впав на 70-83% порівняно з довоєнними показниками, при цьому ціни на чимало позицій зросли мало не вдвічі, додаючи щомісяця 12-17%. А, скажімо, виробництво вікон у нас упало втричі. Така ж ситуація з виробництвом мінеральної вати та металопрокату. Відповідні дані оприлюднила Всеукраїнська спілка виробників будматеріалів. У заяві йдеться, що лічені підприємства сьогодні збувають 17-30% від довоєнного обсягу продажу. Їх цікавлять покупці, котрі готові платити живі гроші. Оскільки таких сьогодні дуже мало, заводи змушені скорочувати виробництво, бо не хочуть працювати «на склад». За прогнозами, активність забудовників відновиться не раніше, ніж навесні-влітку наступного року. До того часу на вартості будматеріалів позначатимуться дії Нацбанку щодо нового податку на купівлю валюти, коливання цін на пальне, а також імовірні обстріли підприємств окупантами. http://www.silskivisti.kiev.ua/

Теги

Новости по теме