За даними Держстату, торік їжа подорожчала лише на 12,7%. Натомість вам здається, що реальне здорожчання (індекс інфляції або індекс споживчих цін) значно вище.
Видання Texty.org.ua пів року збирало ціни з сайтів супермаркетів і з’ясувало, що величина інфляції від Держстату є коректною – в рамках їхньої методології. Проте ваша персональна інфляція може відрізнятися через те, що ви купуєте інші товари.
Держстат бере для розрахунку інфляції недорогі продукти, але не найдешевші.
Як пояснює старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай, в Держстату є група споживачів, які детально записують свої витрати. На основі цих даних Держстат відстежує ціни продуктів. Ці споживачі можуть купувати товари в регіонах з нижчими цінами або на ринках, які працюють не до кінця «в білу», наприклад, у ціну може бути не закладено частину витрат податкового навантаження.
Держстат має складну методологію підрахунку індексу споживчих цін, яка, зокрема, враховує те, наскільки часто товар присутній на столі споживачів, сезонність продуктів, регіон та інші чинники. До того ж Держстат відстежує динаміку цін конкретних продуктів, а в разі їх відсутності підбирає інший рівноцінний за ціною та якістю товар. Проте така усереднена модель споживання не відповідає індивідуальним споживчим звичкам і уподобанням. Через що, ймовірно, і виникає недовіра до офіційних показників.
Тим часом дані Держстату про інфляцію й не мають відповідати очікуванням громадян, запевняє Юрій Гайдай. Завдання Держстату в тому, щоб давати показник не для кожного окремого споживача, а для розрахунку макроекономічних показників і макроекономічного моделювання, у тому числі для Міністерства фінансів.
Це усереднений показник, і він має показувати загальну динаміку цін в економіці. Тобто у Держстату точно немає мети зробити цей показник максимально точним для окремого споживача. Тож для когось він буде завищеним, а для когось заниженим.
Також є ще одна причина, чому вам ніколи не сподобаються числа від Держстату. За словами Юрія Гайдая, враження від інфляції в населення дуже рідко збігаються з обʼєктивними даними. Люди насамперед схильні звертати увагу на ціни, які значно виросли, водночас не зауважують продуктів, що подорожчали лише на кілька відсотків або навіть втратили в ціні.
Щоразу, коли йдеться про рівень життя українців, численні ЗМІ згадують український споживчий кошик, порівнюючи скромний перелік продуктів у ньому з продуктовими наборами інших країн. Дехто впевнений, що рівень інфляції також рахується за цінами умовного буряка і моркви з кошика, і тому скептично ставиться до розрахунків Держстату.
Але цей споживчий кошик свого часу придумали для того, щоб в умовах скромного бюджету виправдати прожитковий мінімум і привʼязані до нього пенсії та соціальні виплати.
Для обрахування економічних показників в Україні також є споживчий набір. Саме цей перелік товарів і послуг варто порівнювати з кошиками європейських країн. У ньому міститься понад 3 тис. позицій, серед яких широкий набір харчових продуктів, одягу, меблів, побутової техніки, транспортних послуг, витрат на таксі та ресторани тощо. Для розрахунку інфляції Держстат використовує товари з цього споживчого набору.
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
