Езоп завжди начасний

– Що? Мавпу на царя? – кричать. – Негоже!
Поважною й на хвильку буть не може!
“Ну й ваш Верблюд поганий кандидат:
Він раз на тиждень п’є, колючці рад…”
– А Слон ? – перечить хтось. – Слони культурні,
Та їздять на Слонах і ледарі, і дурні.

“А може… той… Папугу оберем?”
– Хай! Хай! – погодились всі чисто. –
Він голосно кричить і вдягнений барвисто. –
Так Попка став царем –
Не думав, не гадав.
Про розум там ніхто і не згадав.

(Микита Годованець. Ріка мудрості. Байки за Езопом. Київ. 1964)

У 1964 році байкар, в’язень сталінських концтаборів Микита Годованець (1893-1974) вперше українською мовою видав байки Езопа (VI ст. до н.е., постать напівлегендарна) у власному поетичному потрактуванні.

Жанр байки є вічним і завжди начасним. Коментарів, як правило, не потребує.

Євген Баран

P.S.
Мав колись цю книжку, але, на жаль, десь загубилася у морі житейському. І живим Микиту Павловича пам’ятаю. Він неподалік мешкав – за квартал від мене. Ми малими гасали у парку, а він такий високий, в легкому капелюсі прогулювався з дружиною алеями. Мав улюблену лавицю – неподалік від т.з. Зеленого театру.
І в школі нашій виступав – незадовго до смерті. Ще книжечку свою, таку маленьку, подарував бібліотеці – “Веселий Педант” називається. Теж переспіви з д/гр. якщо не помиляюсь. І тепер, коли буваю у Кам’янці (який чомусь досі Подільський), провідую його могилу на старому кладовищі.

Сергій Пантюк

https://hvilya.com/

Теги

Новости по теме