В Україні вже традиційно свій прогноз на весну дав харківський бабак Тимко ІІІ. Сьогодні його розбудили на біостанції Каразінського університету в селі Гайдари на Харківщині. Бабак не побачив своєї тіні, а це означає, що весна буде ранньою і настане через шість тижнів.
Вже за традицією 2 лютого бабак дає ще один прогноз – відповідає на соціально важливі та найчастіше жартівливі питання. Перед віщуном поклали військову каску, фігурку почекуна та карту України. Бабак побіг у бік почекуна та карти. Це означає, що допоможуть Україні перемогти у війні проти росії єдність і терпіння.
З нагоди дня бабака пропонуємо дізнатися більше про цих тваринок, яких ще називають віщунами весни.
Представник загону гризунів – бабак є споконвічним мешканцем степів Азії та Європи.
Невеликі поселення цих пухнастих звірків з надзвичайно коротким свистом і цікавим способом життя досить часто зустрічаються в степу.
Бабака легко розпізнати за коротким хвостом (не більше 15 сантиметрів) і однотонною піщано-жовтим забарвленням. Це досить великий гризун вагою до 10 кілограмів і довжиною тіла близько 70 сантиметрів.
У бабаків темні кінчики хутра, спина вкрита темно-бурими або чорними брижами, густими на потилиці і на верхній частині голови. Тіло у байбака товсте, на коротких сильних лапах, озброєних великими кігтями. Голова велика, трохи сплющена, шия коротка
Бабаки – рослиноїдні тварини, однак вони можуть споживати і тваринні корми: лялечок мурах, гусениць та інших комах.
Пересувається бабак рвучкими перебіжками, часом зупиняючись і завмираючи на місці.
Рятуючись від переслідування, біжить досить швидко, досягаючи на рівних ділянках швидкості 12 — 15 км/год, і намагається сховатися у найближчій норі.
Для сільського господарства бабак практично нешкідливий — він рідко чіпає культурні рослини; зрідка поїдає люцерну і соняшник.
Вода бабаку не потрібна. Необхідну рідину він отримує з росою або рослинами.
Живуть бабаки великими багаторічними колоніями, влаштовуючи для житла нори різного призначення і складності. Захисні (тимчасові) нори — невеликі, короткі, з одним входом, без гніздової камери; в них байбаки ховаються від небезпеки, зрідка ночують. Таких нір у байбака буває до 10 в межах кормової ділянки.
В кінці серпня — вересні (не пізніше 20-х чисел) бабаки збираються в зимувальних норах групами від 2-5 до 20-24 особин. Всі входи в нору вони забивають щільними пробками з суміші калу, землі та каміння і впадають у глибоку сплячку, яка триває 6-8 місяців. Температура повітря в норі навіть у сильні морози не опускається нижче 0 °C.
Під час сплячки життєві процеси у бабаків майже завмирають: температура тіла падає з 36-38 до 4,6—7,6 °C, дихання сповільнюється до 2-3 вдихів в хвилину замість нормальних 20-24, а серцебиття — до 3-15 ударів в хвилину замість 88-140.
Головні вороги у бабака – лисиці. Ще на них полюють вовки, хижі птахи (орли), а також борсуки, тхори, корсаки.
Статевої зрілості бабаки досягають на 3 рік життя. У березні—квітні у бабаків настає шлюбний період. Вагітність триває 30-35 днів; у виводку зазвичай 3-6 дитинчат.
На час вагітності та молочного вигодовування самець відселяється в іншу нору. Молоком самка годує до 50 днів, хоча у віці 40 днів, в кінці травня — початку червня байбачата вже починають харчуватися травою.
Дитинчата залишаються з батьками до наступного літа, після чого будують власні нори. Але і другу зимівлю вони проводять разом з батьками.
Бабак є дуже цінним промисловим звіром. Починається полювання на бабака з середини липня і триває практично до кінця серпня. Весь цей процес відбувається у відкритому степу або на прибраних зернових полях. Виявити гризунів — справа неважка.
Шкірка цих тварин добре імітує вигляд дорогого хутра, а тому має величезний попит. При проведенні міжнародних хутрових аукціонів шкурки сурків розкуповуються швидко, до того ж за чималу ціну.
У радянські роки при освоєнні цілини, а також при проведенні заходів проти чуми чисельність бабаків досить сильно зменшилася.
Тривалість життя бабаків в середньому становить близько 10 років. У зв’язку з розорюванням степів, лісовідновленням та інтенсивним промислом чисельність бабаків до XX столітті різко скоротилася. Найбільш критичним становище було в 40-50-х роках XX століття, але вжиті заходи охорони забезпечили збереження виду в локальних осередках в Україні. https://bigkyiv.com.ua/ Бабак степовий, або байба́к, або степовий сурок (Marmota bobak) — вид гризунів роду бабаків (Marmota) родини вивіркових (Sciuridae). https://uk.wikipedia.org/
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
