На пам’ять вузлик про Тузлу

Олена Білозерська

 Покажу вам вірш мого батька, написаний 20 років тому, коли Росія, тоді ще заслабка для розв’язання великої війни, проводила першу «розвідку боєм» у напрямку нашої території — спробувала віджати у нас острів Тузлу, почавши будувати у Керченській протоці дамбу. Цей конфлікт тривав у жовтні-листопаді 2003 року. Датою його завершення можна вважати 2 грудня, коли будівництво дамби було остаточно припинене, а на Тузлі відкрилася наша прикордонна застава. Багато хто тоді резонно сприйняв його як «перший дзвіночок», але, на жаль, швидко забули.

ЕТНОГРАФІЧНИЙ МУЗЕЙ, АБО ВУЗЛИК НА ПАМ’ЯТЬ

Завітайте, подивіться,

Що є в хаті в українця.

Ось під лавою сокира,

Бо усі ми прагнем миру.

Ось в куточку гострі вила,

Щоб яка свиня не з’їла.

Ось обріз за образами,

Бо Господня сила з нами.

Він старий, надійний,

Пережив всі війни.

А оце — дивіться, братці —

Файний зашморг на гілляці.

На зашморгу вузлик.

Не чіпайте Тузли.

Леонід БІЛОЗЕРСЬКИЙ2003

Теги

Новости по теме