Дані про споживчі ринки 105 країн світу

ДО початку повномасштабного вторгнення росії витрати та ресурси домогосподарств України регулярно публікувались на сайті національної статистичної служби. Зараз вони не оприлюднюються. Проте у серпні дані про споживчі ринки 105 країн світу опублікувала британська компанія Euromonitor International, яка є визнаним лідером у галузі глобальної інформації та аналітичних досліджень промисловості, споживчих ринків і країн.

Отже, на харчові продукти та безалкогольні напої в українців сьогодні припадає 41,6% усіх витрат на споживчі товари та послуги. За даними нашого Держстату, і впродовж багатьох довоєнних років українці витрачали левову частку своїх доходів на харчі. Тим часом у дослідженнях світової економіки це вважається одним із показників бідності. Адже чим заможніша країна, тим зазвичай менша частка доходів її мешканців іде на їжу.

Найменше на харчові продукти і напої сьогодні витрачають мешканці США — лише 6,7%. Далі у рейтингу: Сінгапур — 8,4%, Велика Британія — 8,7, Ірландія — 9,2, Швейцарія — 9,9, Австралія і Канада — по 10 відсотків… Серед наших сусідів цей показник у Чехії становить 16,1%, Польщі — 17,2, Румунії — 25,2%…

У цьому світовому списку Україна займає 93-тю позицію — 13-ту з кінця. На задвірках економічного добробуту населення найближчу компанію нам складають Молдова — 41,1%, Ефіопія — 41,3 та Камбоджа — 42,7%.

Однак більший відсоток витрат на харчі не означає, що самі витрати є більшими. Найбільше витрачають на харчові продукти у Швейцарії — 359 доларів (13,3 тис. грн), Норвегії — 341 долар (12,7 тис. грн) та Данії — 311 доларів (11,6 тис. грн). У Німеччині цей показник — 241 долар (8,9 тис. грн), Великій Британії — 202 долари (7,5 тис. грн), Польщі — 142 долари (5,3 тис. грн)… Найменше — в Азербайджані — 102 долари (3,5 тис. грн) та Молдові — 97 доларів (3,6 тис. грн).

Згідно із дослідженням Euromonitor International, пересічно витрати на харчування у жителя України щомісяця становлять 108 доларів (4 тис. грн). Що­правда, цей середній показник для декого звучить як знущання. Бо аж ніяк не кожний українець може дозволити собі таку «середньостатистичну розкіш». Годі й казати про тих пенсіонерів, в яких щомісячні виплати майже удвічі менші! Вони насправді не живуть, а виживають.

Про повноцінність раціону українців за нинішніх умов і не йдеться. Принагідно хотілося б згадати постанову Кабміну №780 від 11 жовтня 2016 року. У ній визначений погоджений із дієтологами МОЗ раціон харчування однієї працездатної людини, який належить вважати достатнім для «повноцінного забезпечення функцій організму і життєдіяльності». Так ось, згідно із запропонованим урядом набором, працездатні українці щомісяця мають споживати орієнтовно 4,4 кг м’яса, щонайменше 1 кг риби, 600 г різних крупів, 330 г макаронних виробів, 160 г бобових, майже 8 кг картоплі і стільки ж інших овочів, 5,5 кг різних фруктів та ягід. А ще — щомісяця вживати 5 л молока, по 420 г вершкового масла і сметани, 300 г сиру твердого та 830 г — м’якого. Також з’їдати три десятки яєць… Виходячи з цих норм, частина нашого населення хронічно недоїдає!

Так, в умовах війни люди не надто нарікають на скудний раціон, ба більше, готові поділитися останнім із захисниками. Але ж як їм сприймати, наприклад, інформацію, яку днями оприлюднили журналісти проєкту «Схеми».

Згідно з їхнім розслідуванням, член Центральної виборчої комісії України Юрій Буглак виїхав з України до США за 12 днів до повномасштабного вторгнення рф. Попри те що цей держслужбовець проігнорував заклик Президента до «всіх представників держави» повернутися до України, він протягом 2022 року отримував з бюджету зарплату та інші виплати. Сумарно йому нарахували півтора мільйона гривень, із них 203 тисячі «біженець» отримав на «оздоровлення» та «для вирішення соціально-побутових питань». Бо Буглак невтомно працює. Як з’ясували журналісти «Схем», він приєднувався до онлайн засідань ЦВК, які від початку повномасштабної війни проводилися пересічно кілька разів на місяць. Так, у березні 2022-го засідали один раз 19 хвилин, а в квітні двічі — 23 і 7 хвилин. А з 9 березня 2023 року (відтоді члени ЦВК зобов’язані працювати в Україні на своїх робочих місцях) Буглак… пішов у відпустку для догляду за дитиною зі збереженням своєї посади.

Все законно. І глибоко аморально.

І хіба він один такий? Чому більшість українців має затягувати паски, економити на харчах, а деякі держслужбовці, коштом їхніх податків та допомоги країн-донорів отримують «космічні» зарплати і подекуди, як-от вищезгаданий член ЦВК, «переживають тяготи війни та оздоровлюються» за кордоном?

http://www.silskivisti.kiev.ua/

Теги

Новости по теме