Міграційна криза: чи готова Європа до нової хвилі біженців із України

В Європі посилюється міграційна криза, якої не бачили з 2015-2016 років. Тим часом росія продовжує руйнувати енергетичну інфраструктуру та змушувати українців жити в нестерпних умовах. Нова хвиля біженців до Європи – неминуча. Євросоюз уже готується приймати ще більше переселенців із України, у той час як кількість біженців із країн Азії та Африки також зростає, на листопад-грудень 2022 – чи не в півтора рази, порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомляє Евакуація.City з посиланням на The Financial Times.

Українці їдуть до Європи вдруге

Українська студентка Поліна Сидоренко поверталася до Києва наприкінці серпня всього через п’ять місяців після евакуації до Італії. Через кілька тижнів її плани зруйнує росія, яка (10 жовтня – ред.) завдасть масованих ракетних ударів по українських містах і критичній інфраструктурі. Дівчині довелося поїхати назад до Італії. 

Адаптаційна група для українських дітей Радованек, місто Пльзень. Світлина: radovanek.cz

Поки росія бомбардує енергетичні та водні об’єкти України, країни-члени ЄС очікують на повернення багатьох українців, таких як Поліна Сидоренко. 

“Мета путіна – створити кризу біженців і ще більше тиснути на нас”, – каже комісарка ЄС із внутрішніх справ Ільва Йоганссон.

В умовах послаблення ковідних обмежень і зростання економічного тиску, Європа фіксує найвищий із часів міграційної кризи 2015-2016 років потік мігрантів із Північної Африки, Близького Сходу та Азії. 

Наразі Європа дотримується політики відкритих дверей щодо українців. Однак між державами-членами ЄС зростає напруженість щодо того, як поводитися з нелегальними мігрантами з інших куточків світу.

Найбільше українських біженців на 1000 осіб населення – у Словаччині та Чеській Республіці

Європейці гостинно зустріли першу хвилю переселенців з України. Новоприбулі отримали тимчасовий захист, дозвіл на роботу, соціальні виплати та державне страхування.

Найбільше українців за кількістю прийняла Польща – понад 1,3 мільйона. Однак вимушені переселенці, які приїдуть цієї зими, не зустрінуть такого щедрого прийому, як навесні. Через майже 10 місяців після вторгнення росії теплий прийом змінила втома. Державні бюджети не витримують навантаження, а європейці відчувають на собі зростання інфляції. 

У період із січня по вересень українці подали 4,4 мільйона заявок на отримання тимчасового захисту в ЄС. З них, за різними оцінками, сотні тисяч вже повернулися додому. Крім того, країни ЄС, а також Норвегія, Швейцарія, Ісландія та Ліхтенштейн отримали 680 640 заявок про надання притулку від громадян Сирії, Афганістану та країн Африки та Азії. Це на 54% більше, ніж за аналогічний період минулого року. 

Місцева влада, відповідальна за житло та підтримку біженців, насилу справляється. У Німеччині, де цьогоріч понад 1,1 мільйона людей шукали безпечний прихисток, створюють екстрені притулки, переобладнують спортзали та гуртожитки.

Муніципалітети будують пересувні будинки та орендують готельні номери. Вони заявляють про брак місць у школах і дитячих садках, а також “інтеграційних курсах” для дорослих. Тисячі людей змушені жити на вулицях Брюсселя, поки їхні заявки на розгляді.

Польща, до якої приїхало найбільше біженців, гостинно приймала новоприбулих. Однак через 10 місяців повномасштабної війни польська влада скасувала багато субсидій для українців, включно з безкоштовним проїздом у громадському транспорті та одноразовою допомогою у розмірі 300 злотих (67 доларів). З березня люди, які перебувають у Польщі понад 120 днів, повинні будуть сплачувати 50% вартості державного житла. 

За словами комісарки ЄС з внутрішніх справ Ільви Йоганссон, кількість українців, які в’їжджають до Євросоюзу незначно перевищує кількість тих, хто повертається в Україну. Вже сьогодні ЄС готується до можливого посилення потоку евакуйованих. Країни-члени, які понесли основний тягар попередньої хвилі українських переселенців, стурбовані. Деякі дипломати наголошують, що українці, як правило, прямують до великих міст, де вже є велика кількість евакуйованих. Так вони створюють ще більше навантаження на місцеву владу.

“Для нас зрозуміло, що якщо відбудеться подальша міграція з України, нам знадобиться кращий розподіл по всій Європі”, – заявила міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фазер. 

Не тільки українці шукають прихисток у Європі – більшає мігрантів із Азії та Африки

Точаться суперечки й щодо розподілу мігрантів із Азії та Африки, потік яких неухильно зростає. Так, згідно з даними міністерства внутрішніх справ Італії, цього року майже 96 000 нелегалів прибули до країни через Середземне море. Це на 52% більше, ніж за аналогічний період минулого року. 

Відповідно до Дублінської угоди ЄС, заяви прохачів притулку повинні розглядатися і оброблятися в тій європейській країні, у яку вони вперше прибули. 

Італійський уряд заявляє, що через географічне положення Італії, Греції, Кіпру та Мальти на ці країни припадає основне міграційне навантаження. У листопаді вони підписали спільний лист із вимогою змінити систему. 

Поки Євросоюз намагається дійти згоди щодо питань біженців, їх прибуває до Європи все більше, міграційна криза неухильно загострюється.

https://proukrainu.blesk.cz/

Теги

Новости по теме