Більше половини площі Каховського водосховища поросла вербовим лісом

Понад 50% території Каховського водосховища зараз покривають молоді вербові ліси. Вологі ґрунти оголеного дна виявилися ідеальним середовищем для проростання насіння.

Про це розповів в інтерв’ю «Укрінформу» завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко.

Він разом з іншими науковцями досліджує ділянки Національного природного парку «Кам’янська Січ». Мойсієнко зазначає, що негативні прогнози екологів щодо водосховища не справдилися.

«Прогнозували, що коли водосховище висохне, розпочнуться пилові бурі. Враховуючи скиди підприємств, які розташовані у Кривому Розі, очікували, що в повітрі будуть важкі метали. Інший прогноз був про засолення ґрунтів. Третій – про масове поширення інвазійних видів рослин.

Але, на щастя, жоден з цих негативних сценаріїв не реалізувався. Тобто не було пилових бур, не було засолення і немає домінування інвазійних видів. Домінують аборигени – наші місцеві рослини», – каже науковець.

За його словами, так збіглося, що підрив дамби Каховської ГЕС стався тоді, коли дозріло насіння на деревах верби. А верба щільною смугою оперізує практично все водосховище. І мокрі ґрунти – це якраз добре для неї місце.

«І ось вона стала засівати це водосховище. Скажу, що насіння цього дерева поширюється і вітром, і водою. Тобто коли вода відступала, то насіння, що в неї потрапило, рухалося до центру водосховища. А коли вода поступово сходила, воно прилипало до ґрунту. Таким чином верба масово розсіялася. Я думаю, що нині десь понад 50% території водосховища покривають оці молоді вербові ліси. І вразило те, з якою швидкістю дерева росли: висота сягала 2,5 м, а подекуди і 3,08 м», – розповідає еколог.

На ілюстраційній світлині з сайту https://lb.ua/ біолог Анна Куземко

На місці колишніх водотоків та озер сформувалися болота, де з’явилися характерні для них рослини: очерет, рогіз, бульбокомиш та інші.

За словами науковця, болотні угруповання в цій місцевості складаються переважно з місцевих видів. Чужорідні рослини зростають на більш сухих ділянках. Вони є, але їх не багато.

Іван Мойсієнко виступає категорично проти відбудови ГЕС у такому вигляді, якою вона була.

«З точки зору природи, водосховище було одноманітною і бідною екосистемою. Це майже стояча вода, яка дуже сильно цвіла. Була рослинність прісноводна, але тільки на глибині до 3 метрів. Тому на дні водосховища була така собі «пустеля». Зникли цінні види риб.

Щодо майбутнього без ГЕС, то воно буде, але це буде інше майбутнє. Зараз мейнстрим – це руйнування дамб та спуск водосховищ з метою охорони природи. ЄС взяв на себе зобов’язання до 2030 року звільнити від дамб 25 тис. км річок», – каже науковець. Він розповідає, що спостереження їхньої групи дослідників за моніторинговою ділянкою на Кам’янській Січі показали, що нині на місці колишнього Каховського водосховища є різні водойми: широкі, досить швидкоплинні русла, вузькі протоки, єрики, озера різного розміру. З’являються болота, луки, кучугури, вапняки – формується велике різноманіття біотопів. А раніше біорізноманіття зосереджувалося лише на вузькій прибережній смузі й на мілині.

texty.org.ua

Теги

Новости по теме