Якщо ви самостійно змінюєте моторну чи трансмісійну оливу в автомобілі, виникає логічне питання – куди її подіти? У нас є кілька ідей, як використовувати відпрацьовану олію з користю для себе та без шкоди для екології.
Як відомо, моторна та трансмісійна олива приблизно на 70-80% складається з мінеральних або синтетичних базових олив. Перші є сумішшю вуглеводневих сполук, одержуваних шляхом перегонки природної сирої нафти. Другі містять ефіри спиртів та різні органічні кислоти. Для поліпшення змащувальної здатності за різних температур та інших цілей до них додають спеціальні хімічні склади – присадки: детергенти, модифікатори, антиокислювачі, антикори. Всі ці речовини небезпечні для екології, тому відпрацьована машинна олива підлягає спеціальній утилізації, її не можна виливати на землю чи у каналізацію, адже в природі вона майже не розкладається і чинить токсичну дію на живі організми. Усього однієї краплі подібної рідини достатньо, щоб отруїти 600-1000 л води.
Зараз деякі організації готові купувати у населення відпрацьовану оливу будь-якого походження. Знайти координати таких компаній допоможе Інтернет. Але ми розглянемо способи самостійного використання відпрацьованої оливи.
Для дачі
Загальна характеристика відпрацьованих нафтопродуктів відома: у них хороші антикорозійні властивості, вони добре горять і можуть використовуватися як мастило. Почнемо з «дачного» застосування – там, напевно, знайдуться іржаві петлі, старі замки та велосипедні ланцюги, які потрібно змастити. З цим відпрацьована олива впорається не гірше за нову. Для більш відповідальних завдань вона не годиться, оскільки містить у собі безліч частинок, згустків та інших включень, здатних порушити роботу змащених механізмів.
Далі, на ділянці знайдуться дерев’яні паркани та споруди, які олива захистить краще за будь-який антисептик. Коли в природний матеріал проникають усілякі шкідники, він швидко псується. Але якщо обробити матеріал відпрацьованою оливою, він послужить ще, бувши захищеним також від вологи та плісняви. Спосіб, звичайно, дідівський, але гіршим він від цього не стає. Втім, є серйозне обмеження – не потрібно обробляти таким чином житловий будинок. Небезпек відразу три – сильний сморід, висока токсичність і, звичайно ж, висока пожежна небезпека.
Для антикору
Ще одне стародавнє застосування відпрацьованих олив – це обробка порогів та порожнин автомобіля. Апологети такої технології впевнені, що продовжують термін служби кузова на кілька років. Не будемо з ними сперечатися, але знову нагадаємо про пожежну небезпеку такого способу. Його перевага перед нормальною антикорозійною обробкою – лише нульова вартість витратного матеріалу. Ну і підійде такий «антикор» тільки для зовсім вже старих машин, на які нормальний антикорозійний засіб переводити шкода, та й часто вже безглуздо.
Для шиномонтажу
Іноді доводиться спостерігати, як під час шиномонтажу відпрацьовану оливу використовують для полегшення посадки шини на колесо. Процес дійсно спроститься, але згодом олива затвердіє й зняти шину буде важко.
Для гаража
Відпрацьовану оливу можна використовувати як паливо при опаленні гаража. Навіть дрова, що відволожилися, з подібною «присадкою» розгораються досить хвацько. Але частіше умільці використовують саморобні залізні конструкції або теплові гармати, які працюють на суміші дизельного палива та будь-якої відпрацьованої оливи. Знову ж таки, зазначимо, що дим при цьому може спричинити невдоволення сусідів. Та й з погляду пожежної безпеки тут є питання. Але в старих гаражних кооперативах та бюджетних автосервісах такий спосіб опалення іноді використовують.
А найпростіше, між нами кажучи, поміняти оливу на будь-якому автосервісі. Подальша доля відпрацьованого матеріалу – це вже турбота сервісменів. https://www.avtomir.ua/
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
