В медіасфері заговорили про «актуальність» паперової преси. Мовляв, на деокупованих територіях та інших місцях, де немає його величності інтернету, де бракує смартфонів, традиційна газета покликана доносити необхідну інформацію. Безперечно, що так. Проте неправильно актуалізувати роль паперової преси тільки як тимчасового замінника смартфонів зі старлінками.
Паперова преса – це надважливий пласт культури, репрезентант грамотних текстів, а в ідеалі золотий стандарт якості писаної журналістики. Паперову пресу треба рятувати, надаючи їй суттєву фінансову підтримку.
Натомість офлайнові газети в Україні ще до повномасштабної війни заледве вигрібали, а багато паперових часописів узагалі припинили вихід. Наприклад, з 1 січня 2022 року перестала виходити друкована версія газети «Днепр вечерний», що має більш ніж 50-літню історію (про це повідомлялось у «Споживчому ринку»).
Тим часом значення паперової преси розуміє ворог, який знаходить гроші на видання пропагандистських листків під украденими брендами «Приазовский рабочий», «Надднепрянская правда»…
Щодо офлайнової версії «Споживчого ринку». Останній паперовий його випуск надійшов із друкарні 23 лютого 2022 року. І відновити вихід газети до сих пір неможливо. І ось, зокрема, чому. Редактор повернувся до Миколаєва 21 грудня – протягом 9 місяців був ВПО. За якийсь день по приїзді вирішив навідатись до свого партнерського рекламного агентства. В офісній будівлі йому сказали: агентство закрилось, майже все працівники (а це жіночий колектив) за кордоном. Питання: коли чекати повернення цих та інших людей, так чи інакше причетних до виходу газети? Днями ЗМІ повідомили, що в Німеччині з 1 січня збільшили допомогу українським біженцям. Це добре. Але як бути тут, в Україні, зокрема в Миколаєві, де ділова активність дуже знизилась. А значить, на гроші від реклами, від замовних матеріалів розраховувати не доводиться. Отож і з грошима не густо, і людей потрібних бракує.
Олександр Купченко.
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
