Ніна Южаніна – народний депутат України 8-го скликання, голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики дослідила ефект для державного бюджету від легалізації азартних ігор. Своїми аналітичними викладками вона поділилася в Facebook.
Легалізація азартних ігор (казино, гральні автомати, покер) у 2020 році діючою владою відбулася під гаслом “підтримки розвитку економіки України, соціальної та культурної сфери, підтримки та розвитку спорту, медицини, освіти та науки в Україні за рахунок надходжень від проведення азартних ігор в Україні”.
Саме це дослівно закріплено у статті 4 Закону України “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор” від 14 липня 2020 року №768-IX.
А забезпечувати контроль за величезними (як планувала влада) надходженнями до бюджету мала новітня Державна система онлайн-моніторингу за діяльністю організаторів азартних ігор, обов’язок запровадження якої протягом 2-х років покладено на новостворену Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей.
Що маємо по факту
Станом на 1 грудня 2022 року кількість діючих ліцензій на провадження азартних ігор: 19 – зали гральних автоматів, 14 – інтернет-казино, 8 – зали казино, 3 – букмекерська діяльність, 3 – інтернет-покер.
У 2020 та 2021 роках надходження до бюджету склали лише 15% від плану (надійшло 1,58 млрд грн при плані понад 10 млрд грн), а в 2022 році доходи бюджету склали 0,86 млрд грн.
У чому проблема
Державна система онлайн-моніторингу, яка фіксує в режимі реального часу ставки гравців та виплати за виграш, НЕ запроваджена.
Доходи організаторів азартних ігор держава НЕ контролює.
Інтернет-казино, букмекерська діяльність в інтернеті, покер в інтернеті працюють на іноземних серверах, і держава їх НЕ контролює.
Намагання в 3 рази зменшити оподаткування грального бізнесу.
Куди ж витрачаємо сплачені від грального бізнесу кошти
Чисельність апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей складає 200 осіб, з яких 195 є державними службовцями. За 2020-2022 роки фінансування діяльності Комісії склало 230 мільйонів гривень, або майже 10% від усіх доходів бюджету від азартних ігор.
Фінансування соціальної та культурної сфери, спорту, медицини, освіти та науки розмито у видатках спеціального фонду державного бюджету і не має системного характеру.
РЕЗУЛЬТАТ: легалізували гральний бізнес для “своїх”, державного контролю немає, соціальні наслідки негативні, сплачувати податки – то для слабких.
Світлина зі сторінки Ніни Южаніної в Facebook.
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
