На сторінці софіївсько-борщагівської спільноти в Facebook я опублікував узяті зі своїх «Записок непрацюючого» кілька рядків про це де-юре пристоличне село, а де- факто неповторну частину Великого Києва. Пост несподівано зібрав більше трьохсот лайків. А місяцем раніше ваш покірний слуга збурив спільноту дописом про зависокі ціни перукарських послуг у Софіївській Борщагівці.
Приміром, чоловіча стрижка – 350 гривень. Це непомірно для внутрішньо переміщених осіб, які в переважній більшості безробітні. Моя скарга зняла шквал різноманітних коментарів, серед них адреси дешевих перукарень десь аж у Києві, у приват посипались номери телефонів «надомниць», що стрижуть за 120 гривень. Одна добросердечна пані написала, що набила руку на кучмах членів своєї родини чоловічої статі, отож із міркувань доброчинності мене може обчикрижити безплатно. Я їй відповів із теплою іронією, що при ковідному локдауні мене стригла у себе на кухні жінчина сестра. А тепер, виходить, мені знову на кухню…
В результаті я підстригся за 100 гривень у перукарні на ринку на Лівому березі, де був у справах. Ціни в цій перукарні стартують зі 120 гривень. Але оскільки я погодився, що мене обслужить учениця (треба сказати, дуже здібна учениця, без 5 хвилин справжній професіонал), мені зробили знижку.
Ілюстрація: https://dumskaya.net/
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
