Наші думи від болю сиві,
Наші душі від ран в кровІ,
Нас гвалтують, а ми цнотливі,
Нас вбивають, а ми живі.
Наша віра з ножем у спині,
Наша воля живцем в огні,
Нас ламають, а ми єдині,
Нас катують, а ми міцні.
Наша правда хрести й могили,
Наші кривда – орди ярмо,
Нас згинають, а ми на крилах,
Нас тримають, а ми йдемо́.
Наша гідність – небесні зграї,
Наша мрія – уже ось-ось,
Нас полонять, а ми літаєм,
Нас хоронять, а ми б’ємо́сь.
© Василь Ковтун. 10.10.2022р.
Джерело: “Українці в Туреччині» в Facebook