Я обвуглені будинки, у яких ще місяць тому вирувало життя,
Я зруйнований драмтеатр, який став прихистком для тисяч містян,
Я братські могили, у яких поховані люди у три ряди,
Я розбомблений пологовий, який казав смерті: «Йди!»,
Я підвал, стіни якого хочуть захистити дітей,
Я криничка, яка собою напуває людей,
Я лікарня, яка без упину рятує життя,
Я матір, яка закрила собою дитя,
Я Halabuda, яка допомагала маріупольцям усім, чим могла,
Я Dmytro Chychera, який продовжує справу добра,
Я моя тітка, яка з родиною досі там,
Я молитва, яка, вірю, оберігає їх від зла,
Я сусід, який зрубав акацію і варить суп на всіх у дворі,
Я Майкл Кот, який вкотре доводить, що воїн він,
Я Aз0в і морпіхи, які стоять намертво, але їм треба допомогти,
Я Kateryna Sukhomlynova, яка вивозила поранених вдень і вночі,
Я моя кішка, яку полишила на друга і вчора дізналася, що живі,
Я Маріуполь, який знищують з обличчя Землі.