Член Української ради бізнесу, перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран у своїх колонці для Інтерфакс-Україна заявив про нездорову ситуацію, яка роками складалась між великими рітейловими компаніями і виробниками продовольчих товарів. А тепер, щоб її оздоровити – потрібне втручання держави.
Користуючись своїм панівним становищем на ринку (з часткою понад 70%), національні й регіональні торгові мережі нав’язують постачальникам несправедливі умови співпраці. Таке, з дозволу сказати, партнерство йде на шкоду не лише виробникам та переробникам сільськогосподарської продукції, а й кінцевим споживачам. Для останніх це часто виливається в переплату за той чи інший товар, менший, ніж міг би бути, асортимент.
Попри норми європейських директив, які обмежують граничний термін розрахунків 60 днями, постачальники змушені чекати грошей 90, 120, а часом і 180 днів. Для виробників це означає хронічну нестачу обігових коштів і необхідність додаткового кредитування. Для мереж – безвідсотковий кредит, яким вони безкоштовно користуються тривалий час. За різними підрахунками, йдеться про близько 5 млрд доларів. І ця ситуація продовжується майже десятиліття.
Крім того, виробники постійно перебувають під дамоклевим мечем штрафів, санкцій та додаткових доплат, які супермаркети встановлюють на свій розсуд. Водночас із зарубіжними постачальниками вітчизніний рітейл розраховується вчасно і навіть платить наперед..
В Європейському Союзі діє законодавчий механізм , що запобігає подібним «непорозумінням» між рітейлом і виробниками. В Україні ж була спроба розв’язати цю проблему на рівні бізнесу, без втручання держави. 6 років тому під егідою Антимонопольного комітету було розроблено кодекс доброчесності, де прописали зобов’язання рітейлерів та виробників продуктів харчування. Проте торгові мережі відмовилися його підписувати.
Тому потрібно переходити на інший рівень – державний, де за допомогою законодавчих та виконавчих актів можна врегулювати ситуацію. Зокрема, зобов’язати торгові мережі щонайменше вчасно розраховуватися з постачальниками, не дискримінувати їх у порівнянні з іноземними виробниками, обмежити розмір штрафів та санкцій та прибрати масу інших пунктів, які вигідні лише одній стороні.
Зволікати неприпустимо, нерівноправність між гравцями цього ринку призводить до значного викривлення в економіці. Бізнес українських виробників харчів стає неконкурентоспроможним, унаслідок чого українські продовольчі товари можуть зникнути з полиць супермаркетів.
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
