У Ані все починається зі звичайної застуди. Спершу батьки лікують її вдома, та нежить не піддається і згодом переходить у запалення слизової оболонки приносових пазух. Місяць лікування в амбулаторних умовах виявляється намарним. Зрештою, до Дитячої лікарні Першого територіального медичного об’єднання Львова дівчинка потрапляє уже у вкрай складному стані: у неї постійно тримається висока температура, болить голова, перестає працювати рука та частково ніжка.
МРТ (магнітно-резонансна томографія) показує: гній дістався мозку. Діагноз – субдуральна емпієма над лівою півкулею головного мозку. Спеціалісти ЛОР-відділення швидко забирають гнійний вміст із пазух, але позитивний ефект тримається недовго. У Ані починаються судоми. Вона потрапляє у реанімацію.
Мультидисциплінарна команда спеціалістів у складі педіатрів, неврологів, реаніматологів, отоларингологів, хірургів та нейрохірургів одностайна: негайно потрібна надскладна операція. І це буде кілька етапів.
Оскільки стан Ані не дозволяє провести втручання через маленький отвір, на першому етапі виконують декомпресійну трепанацію черепа. Дівчинці видаляють досить велику частину кістки черепа та забирають зайву рідину. Далі кістку потрібно повернути на місце, але виявляється – це неможливо: нагноєння спричинило набряк мозку, треба чекати, доки той зійде. На цей час, аби зберегти кістку у стерильних умовах, хірурги розміщують її у передній черевній стінці дівчинки, попередньо сформувавши там «кишеньку».
Щойно набряк спадає – кістку реімплантують на місце, виконуючи пластику твердої мозкової оболонки.
Усі кілька етапів втручань минають успішно.
І ось нарешті можна порадіти: нині здорова дівчинка Аня повертається додому. Каже, страшенно скучила за своїми домашніми улюбленцями, особливо за котиком Димком. Вона провела у лікарні місяць і за цей час, зізнається, стала дуже хороброю, бо навіть кров з пальчика здавати більше не боїться.
Медики бажають своїй маленькій пацієнтці міцного здоров’я і за місяць чекають її на плановий огляд.