Мешканка Шостки Сумської області Наталя Гамоліна в умовах скромних квадратних метрів власної оселі виготовляє великий асортимент натуральних сирів.
Почалося все з того, що сама пані Наталя і члени її родини полюбляють сир того чи іншого сорту. Проте сирів зі справжнім смаком та ароматом на прилавках наших магазинів знайти не так просто, вже не кажучи про вартість крафтового продукту.
Крафтові сири Наталя Гамоліна вперше спробувала в Швейцарії на ярмарку місцевих майстрів. Наталя відчула неперевершений смак і аромат їхніх виробів, уловила структуру «правильного» сиру.
«Все залежить від догляду та умов визрівання, – розповідає вона. – Всі мої сири визрівають тільки в натуральній кірці, в чому і полягає їхня відмінність від промислових. За кожною головкою я доглядаю протягом усього терміну дозрівання. Чищу, мию, натираю кірки. Одним дістається мед, іншим спиртне, оливкова олія, перець, кава…Фантазувати на тему афінажу (ред. догляд за кіркою сиру) можна безкінечно. Головне – дотримуватися температурного режиму і вологості повітря в камері для визрівання сирів. В основному ми звикли бачити натуральні кольори молочних сирів, але зараз популярними стають і кольорові. Ось і я почала варити сири зеленого та лавандового кольору».
Шосткинська майстриня варить сири різних груп. Це і витяжні – такі як Моцарелла, Сулугуні, Буратту, Чечіл. Крім того, італійські, французькі, російські, голландські сорти. А ще кіпріотський Халлумі (це той, що смажать на грилі).
Сама Наталя любить сири з білою та блакитною пліснявою, а також тверді, які визрівають 6 місяців і більше. Сироварці подобається особливий аромат твердих сортів. Вони, до слова, не піддаються розрізанню – шматочок можна тільки відколоти.
Спочатку мова про продаж продукції домашньої сироварні навіть не йшла. Але покупці знайшлися одразу. Бо багато кого пригощала, і спрацювало сарафанне радіо. Продає сир напряму покупцю. З магазинами не співпрацює. Не може дивитися, як у торговельних точках пакують сир у пластик. Адже це живий продукт! Він повинен дихати. Свій сир пакує в пергамент або спеціальний папір для сирів. Для Наталі дуже важливо, щоб її продукцію любили купувати так само, як вона любить її виготовляти. Сир – це продукт із власною історією, починаючи від тварини, яка дала молоко, і закінчуючи ароматом скоринки, яка визрівала місяцями.
Сироварка точно знає, що натуральний сир не може коштувати 150-200 грн за кілограм при ціні 25 грн за літр молока. Вихід сиру з молока приблизно 10-12%. Витративши 250 грн,
отримаємо трохи більше кілограму сиру. А ще ж врахуйте витрачену електроенергію, воду. А догляд за сиром – місяцями… Тож натуральна молочна продукція не може коштувати дешево, зазначає Наталя Гамоліна.
Вона використовує переважно коров’яче молоко. В якийсь момент, коли, як кажуть, справа пішла, молока від власної корови стало не вистачати, тому довелося шукати фермерське. Це окрема історія. Багато часу пішло на те, щоб знайти дійсно якісний продукт. Та навіть не все якісне молоко підходить для виробництва сиру. Дуже важливо його правильно охолоджувати після доїння, а не всі фермери на це погоджуються. Але їй пощастило знайти постачальника, який правильно охолоджує молоко і вчасно його доставляє.
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
