Із 25 червня на Приморському бульварі Одеси тривають археологічні розкопки, які провадять студенти Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського спільно з фахівцями Інституту археології НАН України.
Цими днями ректор університету Андрій Красножон презентував результати експедиції меру Одеси Геннадію Труханову, повідомляє пресслужба міської ради.
Серед найвагоміших знахідок — археологічні матеріали генуезького походження XIV століття, виявлені поблизу пам’ятника герцогу де Рішельє. Вони свідчать, що монумент встановлено на культурному шарі італійської Джинестри, який згодом був трансформований у період Османської імперії. Рештки фортифікацій того часу виявлено біля фунікулера.
Як повідомив Андрій Красножон, ділянка біля пам’ятника вже законсервована. Наступним етапом стане визначення меж давньої фортеці шляхом трасування — для цього планується закласти кілька шурфів.
За підсумками зустрічі міський голова доручив своєму раднику Аттіліо Малліані організувати співпрацю Одеського педуніверситету з Генуезьким університетом, а також ініціювати дослідження в італійських архівах. https://chornomorka.com/
Джинестра (італ. Ginestra) — торговельна генуезька факторія кінця XIII – першої половини XIV століття в Одеській затоці на місці теперішньої Одеси.
У XIII столітті купці з процвітаючих італійських портів міцно укорінюються на північних берегах Чорного моря [міста-колонії Тана (Танаїс), Кафа (Крим), Вічина, Лікостомо (Подунав’я), Монкастро (нині Білгород-на-Дністрі) та ін.], чому сприяла слабкість Візантійської імперії і вільне плавання через Чорноморські протоки. В італійських морських навігаційних картах — портоланах, виданих в ті середньовічні часи, узбережжя в районі нинішньої Одеси позначено словом «Джинестра», що вперше з’являється в 1296 році. Назва чого це було — місця якірної стоянки, зручною гавані або торгової колонії — точно не відомо.[1]
Така дата зрозуміла: за Німфейским договором між Генуєю і Візантією 1261 року генуезьким купцям було дозволено торгувати на Чорному морі. Вони брали участь в торгівлі з країнами, що знаходяться під владою Золотої Орди.
Розвиток генуезьких торговельних колоній був вигідним золотоординцям — на картах того часу Вічина і Монкастро відзначені прапором з монгольської тамгой, що символізує захист і заступництво Золотої Орди цим містам. У такому ж становищі перебувала і Джінестра.
В кінці XIII – першої третині XIV ст. генуезькі колонії досягають повного розквіту і… раптово гинуть — ніяких відомостей про подальше існування Джинестри [невеликої італійської торгової факторії] в джерелах немає. До кінця 40-х рр. XIV століття занепадають і інші торгові колонії Причорномор’я. Порожніють також степи — золотоординські завойовники відкочовують на схід. Причини такого повороту подій ґрунтовно не з’ясовані. Напрошується припущення, що раптове спустошення степу і занепад міст були викликані якимось стихійним лихом. Це могла бути відома епідемія чуми в 1346–1353 років. «Чорна смерть», виникнувши в Азії в районі пустелі Гобі, розповзлася по торгових шляхах і майже миттєво охопила багато районів Євразії — від Східного Китаю до Англії. Ії жертвами стало понад 80 млн. чол.[2]
Сучасники з жахом розповідають про ці події. Арабський письменник аль-Барді (Ibn al-Wardi), який помер в 1350 від чумного мору, встиг написати про епідемію в Золотій Орді: «Про чуму, подібної до цієї ніхто раніше не чув. Не стало людей в будинках, були кинуті пожитки, начиння, гроші, але ніхто не брав їх». Хвороба проникла в Північне Причорномор’я і Візантію, де «також обезлюдніли села і міста».
Завезену в Італію чуму описав в знаменитому «Декамероні», відвідавший Флоренцію в 1348 році, Дж. Боккачо: «Місто сповнене було мерців, на переповнених цвинтарях при церквах рили величезні ями і вкидали цілими сотнями трупи, поки яма не наповнювалась доверху. З березня по липень у Флоренції померло, як запевняють, сто з гаком тисяч чоловік. Місто спорожніло.»
Подібна яма, заповнена десятками людських скелетів, була знайдена (в 80-х) в шарі середини XIV ст. на території Білгорода-Дністровського (Монкастро). Вочевидь, це були жертви страшної епідемії.
Чуму в містах Північного Причорномор’я письмові джерела висвітлюють недостатньо. Однак відомо, що в 1347 налякані генуезці кинули свої міста в Криму і відбули морем на батьківщину. В дорозі більшість втікачів померло, а вцілілі завезли хворобу на Балкани і Піренеї. Тоді ж була покинута і Джинестра — прилеглі до неї степи були заражені чумою.
Така доля невеликої генуезької торговельної факторії, що розташувалася в середньовіччі на місці нинішньої Одеси.
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
