Митна політика Трампа: поспіх та недбалість

Олександр Чупак керівник економічних програм аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»

Усіх під один гребінець

Отже, після довгих тижнів залякувань, адміністрація Трампа таки представила таблицю з переліком імпортних мит для майже кожної країни світу. Вони отримали офіційну назву “знижені двосторонні тарифи США” (U.S.A. discounted reciprocal tariffs).

Традиційно, митна політика будь-якої країни є надзвичайно складною, позаяк вона має стосуватися сотень різновидів товарів і послуг. На неї впливають безліч чинників: від національних інтересів у різних сферах економіки до багатосторонніх угод про вільну торгівлю.

Випадок з діями Вашингтона одразу викликає підозру в тому, що адміністрація підійшла до оновленої митної політики максимально спрощено, якщо не сказати недбало. Фізично неможливо за кілька місяців проаналізувати ефективність торгівлі з усім світом, ба більше – спрогнозувати результат введення сотень нових тарифів.

Оглядачі миттєво помітили, що в таблиці вказані високі мита буцімто введені проти США країнами, з якими Вашингтон має чинні угоди про вільну торгівлю. Наприклад, навпроти Південної Кореї вказано 50%, хоча обидві країни офіційно ведуть безмитну торгівлю в рамках двосторонньої угоди KORUS.

У соцмережах швидко здогадалися, звідки Білий дім дістав ці числа. З’ясувалося, що вони ніяк не пов’язані з реальними митними ставками. Чиновники просто взяли показники торговельного дефіциту з різними країнами, а потім поділили їх на вартість товарів, імпортованих до США. Після цього тариф “знижується” шляхом поділу на два.

У 2024 році США імпортували з Південної Кореї товарів на суму $132 млрд. Торговельний дефіцит дорівнював $66 млрд. Звідси, $66 млрд / $132 млрд = 50%. Ділимо на два й отримуємо “знижене двостороннє мито” в розмірі 25%, як і вказано в таблиці.

Уже після того, як у соцмережах піднявся галас, на сайті Офісу торгового представника США з’явилося роз’яснення щодо формули; нібито насправді вона є складнішою, ніж про це пишуть. Її представили в такому вигляді:

Грецькі літери здаються чимось складним, однак формула в сутності нічим не відрізняється від розрахунків в Інтернеті.

У чисельнику xi – вартість експорту, mi – вартість імпорту. Їхня різниця дорівнює торговельному балансу.

У знаменнику згаданий імпорт (mi) помножений на дві інші змінні: ε – еластичність ціни імпорту, φ – рівень перенесення тарифів у ціни.

Якщо ви не знайомі з двома показниками у знаменнику, не варто хвилюватися: їхній добуток дорівнює одиниці (0,25 помножено на 4). Очевидно, ці символи показали у формулі тільки для того, щоб вона здавалася складнішою, ніж є насправді. Можна зробити висновок, що адміністрація й не намагалася здійснити жодного глибокого аналізу. Там просто взяли два показники з офіційної статистики й виконали математичну операцію ділення, відому будь-якому учню першого класу школи.

Також варто наголосити, що чиновники рахували лише вартість товарів, не враховуючи послуги. Якщо брати лише послуги, США мають загальний профіцит вартістю $300 млрд. Відповідно, їхнє виключення штучно завищує дефіцити, виправдовуючи високі мита.

США – дрібніші за Молдову

Чому Україна, подібно до понад сотні інших країн, отримала “лише” 10%? Ми належимо до переліку держав, з якими американці мають профіцит торгівлі товарами. У Вашингтоні вирішили, що 10% мито має бути мінімальним значенням, що зростатиме зі збільшенням дефіциту. Якщо результатом розрахунку за формулою було нижче значення, такій країні все одно давали 10%.

У 2023 році Україна мала торговельний дефіцит зі США у розмірі $1,89 млрд.  Ми продали американцям товарів і послуг на суму $0,69 млрд, а купили на $2,58 млрд. Найбільше у нас Америка купувала залізні труби ($0,129 млрд), переробний чавун ($0,062 млрд), фруктовий сік ($0,0574 млрд).

Як введення мита позначиться на українській економіці? 10% тариф призведе до подорожчання українського експорту для американських споживачів і до падіння попиту на нашу продукцію. Однак частка США у структурі нашого експорту становить лише 1,71% (дані 2023 року). Ми продаємо американцям менше, ніж, наприклад, Болгарії ($1,08 млрд), Словаччині ($1,09 млрд), Молдові ($1,13 млрд). Найбільшим нашим партнером є Польща – $4,83 млрд експорту.

Відповідно, Україна зазнає лише незначних втрат від американських мит. Ба більше, ми можемо виграти від перебудови ланцюгів постачання на тлі торговельної війни між США та ЄС. З іншого боку, негативний вплив тарифів на економіку країн Європи може знизити їхній попит на товари й послуги українського виробництва. Найгіршим для нас наслідком може стати зниження інвестицій європейців в оборонний сектор через загальне падіння економічної активності.

Поки незрозуміло, якими саме будуть наслідки для світової економіки. Аналітики CSIS оцінили, що США цього року можуть втратити близько $300 млрд або 1% ВВП. При цьому інфляція зросте до 9,5%. ЄС точно суттєво постраждає від мита розміром 20%, однак обсяг збитків поки складно оцінити.

Головне – не дратувати Путіна

Чому в переліку не опинилася Росія? Не лише вона, а й Білорусь, Північна Корея та Куба. Ці чотири країни віднесені до таких, з якими США не мають “постійних нормальних торговельних зв’язків (permanent normal trading relations). Саме тому вони не фігурують в опублікованих таблицях.

Втім, введення тарифів щодо України й мовчанка в бік Кремля відповідає тенденції попередніх місяців: Трамп не робить нічого, що може засмутити Путіна. Звісно, його обіцянки накласти великі мита на країни, що купують російську нафту, звучать справді загрозливо для московитів. Однак нині це лише порожні балачки. Дії ж свідчать, що Вашингтон готовий використовувати силу тільки проти нас, але аж ніяк не проти справжнього агресора.

Таким чином, ми є свідками чергової авантюри другої адміністрації Дональда Трампа. Її результатом може стати втрата Америкою значної частки економічного зростання, підвищення цін на широкий асортимент товарів, погіршення стосунків з партнерами тощо. Згадаймо, що висока інфляція була серед головних причин невдоволення адміністрацією Байдена й демократів. Якщо тарифна політика Трампа відновить високі темпи інфляції, республіканці майже гарантовано позбудуться більшостей в обох палатах Конгресу вже на проміжних виборах у 2026 році. https://tyzhden.ua/

Тим часом

Нові тарифи, запроваджені президентом США Дональдом Трампом у рамках “Дня визволення” (Liberation Day), можуть спричинити різке зростання цін на iPhone, що стане серйозним ударом для американських споживачів.

Експерти попереджають, що через 54% податок на товари, імпортовані з Китаю, де Apple виробляє свої смартфони, собівартість виробництва останньої моделі iPhone зросте з $580 до $850, за оцінками аналітика TechInsights Уейна Лама.

Аналітик Wedbush Securities Ден Айвз прогнозує, що Apple перекладе ці додаткові витрати на покупців, що може підняти ціну iPhone 16 Pro (256 ГБ) з нинішніх $1100 до вражаючих $3500. «Це прямий наслідок тарифної політики Трампа, яка б’є по технологічних гігантах, залежних від китайського виробництва», — зазначає Айвз.

Трамп заявляє, що його тарифи покликані стимулювати внутрішнє виробництво, однак експерти сумніваються в їхній ефективності. Перенесення складання iPhone до США збільшило б витрати на збірку вдесятеро — з $30 у Китаї до сотень доларів на американській землі, пояснює Лам. «Створення конкурентоспроможного за ціною iPhone в США виглядає економічно нереальним», — додає аналітик Rosenblatt Securities Бартон Крокетт.

Apple поки що не коментує ситуацію, але зростання цін може стати неминучим, якщо тарифи залишаться в силі. Таким чином, амбітна політика Трампа, спрямована на «зробити Америку знову багатою», ризикує обернутися для споживачів захмарними цінами на улюблені гаджети. https://vlasti.net/

 

Теги

Новости по теме