3 січня 1947 року в місті Нова-Суль на заході Польщі народився ольський композитор, співак, мультиінструменталіст, лідер гурту Czerwone Gitary.
Автор популярних пісень, серед яких: «Nie zadzieraj nosa«, “Barwy jesieni”, “Stracić kogoś”, “Dzień jeden w roku”, “Takie ładne oczy”, “Anna Maria”, “Gondolierzy znad Wisły”, “Szary kolor twoich oczu”, “Tak bardzo się starałem”, “Dozwolone od lat 18”, “Płoną góry, płoną lasy”, Ciągle pada», «Одне слово – ти», “У мене гарний день”, “Пливе третє кохання”, “Небо з моїх боків”, “Ліки”, “Людська розмова”, “Ми не будемо відпочивати”, “Хай живе м’яч”, “Втікай з мого серця”, “Велика любов”, “Коли мене не стане”, “Ти не один” та “Прийди, обніми, прости”.
Гурт Czerwone Gitary був заснований 3 січня 1965 року в кав’ярні «Кристал» у Ґданську, в районі Вжещ, колишніми учасниками гданського гурту Pięciolinie: Бернардом Дорновським, Єжи Косселою, Кшиштофом Кленчоном, Єжи Скшипчиком та Генриком Зомерським. Перший концерт гурт відіграв 23 січня 1965 року.
Той “Кристал” – світлина взята “Споживчим ринком” зі сторінки Puls Gdańska
Наприкінці 1965 року Генрик Зомерський пішов, а його місце зайняв Северин Краєвський. На перших афішах і фотографіях гурту немає силуетів та імен Северина Краєвського і Єжи Скшипчика, оскільки розкриття факту, що вони грали у так званому біг-біт-бенді в той час було рівнозначне викресленню обох зі списку учнів музичної школи. З міркувань безпеки обидва музиканти виступали під псевдонімами: Краєвський – як Роберт Марчак, а Скшипчик – як Єжи Герет. Найбільших успіхів гурт досяг у перші п’ять років свого існування. У 1966 році гурт випустив свій дебютний альбом To właśnie my, який розійшовся накладом 160 000 копій. У березні 1967 року співзасновник і перший лідер Єжи Коссела покинув гурт. У травні 1967 року гурт записав свій другий повноформатний альбом Czerwone Gitary 2, який розійшовся рекордним накладом у 240 000 копій.
Того ж року Краєвський отримав нагороду Польської джазової федерації за композиторський дебют на фестивалі в Ополе. У 1968 році вийшов ще один альбом, Czerwone Gitary 3 (тираж 220 000 копій), і група отримала першу нагороду в Ополе за пісню «Takie ładne oczy». У січні 1969 року гурт отримав трофей «MIDEM» у Каннах, Франція, який вручається за найбільшу кількість проданих альбомів у країні походження виконавця. Цей же трофей тоді отримав гурт «The Beatles». Журнал «Billboard» нагородив Czerwone Gitary спеціальним призом як найпопулярніший гурт. У червні вони отримали головний приз на Опольському фестивалі за пісню «Білий хрест». Вони також виконали цю пісню на 3-му Фестивалі солдатської пісні. У 1970 році тодішній лідер, Кшиштоф Кленчон, покинув гурт.
У 1970 році був записаний лонгплей Na fujarce, який деякі музичні критики вважають найкращим в історії гурту. 1971 року вийшов ще один лонгплей, Spokój serca – найбільш стилістично різноманітний альбом (ще один Золотий Рекорд). На 9-му KFPP в Ополе пісня «Płoną góry, płoną lasy» була тепло прийнята публікою. Czerwone Gitary повернулися на вершину хіт-парадів. Гурт успішно гастролював, зокрема, в НДР та СРСР. У 1974 році гурт записав альбом Rytm Ziemi. Різдвяний альбом Dzień jeden w roku вийшов у 1976 році, а через рік – Port piratów – останній альбом студійного матеріалу в 1970-х. Гурт виступав на Фестивалі радянської пісні в Зеленій Гурі.
У 1980-х роках гурт на кілька років зник з польської сцени. У цей час він виступав у США, а також у СРСР та Східній Німеччині.