Колишній очільник Міністерства закордонних справ Польщі Яцек Чапутович опублікував на сайті польського видання Rzeczpospolita колонку, де коментує сучасний стан польсько-українських відносин. Колишній дипломат звинувачує чинний уряд у тому, що той застосовує щодо України «політику гієни», ставлячи країні, яка воює, ультиматуми про вступ до ЄС. Це вже не вперше, коли Чапутович використовує таку метафору – у 2023 році він так само критикував уряд «Права і справедливості».
Пояснюємо, що стало причиною такого порівняння, чи є послідовними ці заяви, та чи не суперечать вони діям Чапутовича на посаді міністра у 2018-2020 роках.
Вперше подібні звинувачення на адресу Польщі Яцек Чапутович висунув на початку серпня 2023 року, тоді ще владу в країні справував уряд «Права і справедливості». Це період, коли у польсько-українських відносинах виникло одне з перших серйозних напружень від початку повномасштабного російського вторгнення, повʼязане з експортом українського зерна. У перші дні серпня обидві країни викликали до своїх міністерств послів: у Варшаві викликали посла України, а в Києві – Польщі. Безпосереднім приводом для цього стали слова голови офісу міжнародної політики Канцелярії Президента РП Марчіна Пшидача про те, що «Україна отримала дуже багато підтримки від Польщі, і варто було б, щоб вона нарешті почала цінувати це», – сказані в ефірі польського суспільного мовника TVP.
Яцек Чапутович, як повідомляло PAP, в ефірі Polsat News заявив: «Є держави сильні, як леви, є держави хитрі, як лисиці, а є держави, як гієни та шакали. А ми зараз проводимо політику шакалів та гієн». Політик додав, що на думку спадає «політичний шантаж», до якого, «може, незабаром ми будемо втягнуті». Він зазначив, що це сильна фраза, але він використовує її, щоб застерегти, тому що зміна позиції Польщі у світі «від етичної країни, яка захищає і приймає біженців, до такої, яка переслідує спеціальні інтереси в країні, що кривавить, призводить до трагічних наслідків у міжнародній політиці».
Колишній дипломат зараз вже вдруге вживає це порівняння, пишучи свій текст для колонки у виданні Rzeczpospolita (текст опубліковано 18 вересня) про польсько-українські відносини. «Коли рік тому я схарактеризував зовнішню політику ПіС щодо України та Волині як політику гієни, я не очікував, що в новому уряді вона набуде статусу державної політики. Ганебне стало виявом нібито політичного реалізму», – написав Яцек Чапутович.
У своєму тексті Яцек Чапутович згадує нещодавні заяви Премʼєра Дональда Туска та віцепремʼєра Владислава Косіняк-Камиша. Наприкінці серпня цього року Прем’єр-міністр Дональд Туск заявляв: «Україна повинна розуміти, що приєднання до Європейського Союзу означає входження в зону політичних та історичних культурних стандартів. Поки українська сторона не буде поважати ці стандарти, Україна точно не стане членом європейської сім’ї». Косіняк-Камиш був менш дипломатичний і відверто сказав, що «без вшанування жертв Волині не може йти мови про вступ України до ЄС».
Як пояснює Чапутович, «політикою гієни» він називає таку політику, метою якої є досягнення вигоди тоді, коли партнер перебуває у складній ситуації. У випадку України це «перебувати під тиском російських військ». «Дії гієни можуть піти на користь ведмедю [тут варто розуміти росію – ред.] – сподіваймося, що нам не доведеться зустрітись з ним віч-на-віч і молитися, щоб інші не використали таку ж політику і щодо нас», – написав Яцек Чапутович. Також колишній дипломат проводить паралель між теперішнім і кризовим для Європи 1938 роком. Тоді Польща ослабила Чехословаччину (збройним вторгненням Польща приєднала собі частину Тешинської Сілезії – Заолжя, яка з 1920 року перебувала у складі Чехословаччини), тим самим, фактично зміцнюючи позицію Німеччини, яка вже в 1939 році розпочала II Світову війну.
Колишній очільник польського МЗС захищає також свого українського колегу – ексміністра закордонних справ Дмитра Кулебу. «Кулеба був відкритий до польських вимог і погодився створити Люблінський трикутник і хотів будувати відносини на тому, що об’єднує наші країни, а не роз’єднує. Безсумнівно, згадка про волинський геноцид та операцію “Вісла” в одному реченні була невдалою, але український міністр також сказав: “У нас немає проблем з продовженням ексгумації”. Проте Україна очікує від Польщі застосування принципу взаємності та шанування могил українців. Чи є в цих очікуваннях щось осудне?», – пише Чапутович.
Відповідаючи на гострі питання про свою діяльність на посаді міністра закордонних справ Польщі, і чому тоді не розв’язалось «волинське питання», Чапутович відповідає, що у той період відносини між Україною та Польщею активно розвивались. Одним з головних своїх здобутків колишній дипломат називає заснування саме Люблінського трикутника. Натомість описуючи ситуацію з забороною ексгумації польських загиблих на території України, Чапутович наголошує, що ключовою тут є тема зруйнування памʼятної таблиці на могилі воїнам УПА на горі Монастир у Польщі.
У 2015 році вандали вперше розбили плиту на могилі на горі Монастир, яка була встановлена легально [руйнування українських могил у Польщі відбувалось з 2014 року – ред.]. Хоч польські активісти розбиту плиту поставили назад на могилу, та польська влада залишилась бездіяльною щодо цих випадків. Тоді українська сторона, враховуючи теж і інші руйнування українських могил, виступила до Польщі з проханням про відновлення таблиці та легалізації всіх нелегальних поховань в обох країнах. І як відповідь на бездіяльність на дії вандалів зі сторони польської влади, а також після руйнування місцевою владою нелегальної могили воякам УПА у селі Грушовичі, Україна у 2017 році зупинила видачу дозволів на проведення пошукових
та ексгумаційних робіт для поляків на своїй території. У 2019 році президенти Польщі та України домовились про відновлення українського памʼятника і українська сторона відновила видачу дозволів на пошукові роботи для поляків. У 2020 році вандали вдруге і вже повністю розбили таблицю на могилі на горі Монастир. Україна очікувала на повне відновлення таблиці в її первісному стані згідно з двосторонніми домовленостями, але нова таблиця, встановлена польською стороною у 2020 році, не містила переліку імен похованих там воїнів та напису «Полягли за вільну Україну». Оскільки Польща не дотримала своїх обіцянок, Україна знову призупинила видачу дозволів на пошукові роботи та ексгумації.
Ще у серпні 2023 року в інтервʼю для порталу Onet, Яцек Чапутович сказав, що таке неповне відновлення памʼятної плити на горі Монастир викликало в Україні цілком раціональну образу: «Чому? Тому що Польща бореться за відновлення, пошук решток людей, називання усіх польських героїв, вояків, тих, хто загинув, де б вони не знаходились. Натомість ми щодо України вчинили навпаки. Те що було, ті прізвища на легальному памʼятнику, ми стерли».
«Чи можна виправдати знищення українських могил злочинами вояків УПА проти поляків? У нашій цивілізації дозвіл на поховання є не лише правом, а й моральним імперативом. Німецькі солдати, які загинули під час Другої світової війни, мають власні кладовища та пам’ятники. Наприклад, на Північному кладовищі у Варшаві на кількох плитах висічені сотні імен німецьких солдатів. Чи можна вимагати від українців відмовитися від цього права?», – пише вже зараз Яцек Чапутович та резюмує: «Існує думка, що Київ ніколи не погодиться на ексгумацію поляків, бо це загрожуватиме націоналістичній ідеології УПА. Чи не настав час відтворити пам’ятник у Монастирі в первозданному вигляді та сказати “перевіряю”?»
Варто згадати, що ще у квітні 2023 році Яцек Чапутович, виступаючи на телебаченні, говорив, що розмови з Україною на тему Волині мають зачекати, адже Україна перебуває у стані війни з росією і це для неї зараз є основним. Щобільше, колишній дипломат підкреслив, що на цю тему в обидвох сторін виникають «певні неточності» і польська сторона не виконала своєї обіцянки щодо відновлення таблиці на могилі загиблих українських вояків.
Як бачимо, починаючи від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, Чапутович дуже раціонально та послідовно говорить про перешкоди, які супроводжують польсько-український діалог на тему «Волині» саме зараз. Колишній дипломат аргументовано пояснює, що загострення дискусії на цю тему та ультимативні заяви польських політиків не сприятимуть розв’язанню складних питань, але допомагатимуть росії у її війні проти України.
Нагадаємо, що в червні 2022 року у Києві уряди Польщі та України підписали Меморандум про співпрацю у сфері національної пам’яті, в якому зазначається, що його виконання має розпочатись після тримісячного періоду після скасування воєнного стану по всій Україні. У меморандумі йдеться про «співробітництво держав в розшуку, ексгумації, похованні, відзначенні, легалізації, реконструкції та правової охорони місць вшанування та поховань. Для цього планується створення українсько-польської робочої групи, яка виконуватиме спільні домовленості». Власне про це і говорить Яцек Чапутович – тему історії, яка провокує так багато емоцій по обидва боки, варто обговорювати, але після повномасштабної війни, коли зникне ключова загроза для України і її незалежності. А дотримання обопільних зобов’язань підсилюватиме діалог між обома країнами.
Яцек Чапутович – польський політолог, міністр закордонних справ Польщі в уряді Матеуша Моравєцького (2018—2020), професор соціальних наук, зараз викладає на факультеті політичних наук та міжнародних студій Варшавського університету.
Анастасія Верховецька https://naszwybir.pl/ з посиланням на
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
