Знайомтесь: Костянтин Боряк, доктор технічних наук, професор Одеського державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку. Людина, винахід якої робить наших захисників на фронті непомітними для ворога. У затишному дворику навчального закладу саме про це розмовляємо, прошу розповісти тільки те, що можна. Військова тема — вона така, аби не зашкодити.
За словами професора Боряка, робота над створенням маскувального плаща почалася ще за часів АТО.
Професор Костянтин Боряк демонструє плащ студентам
— Коли почалася війна на сході України наші військові мали на озброєнні застаріле обладнання, а нові засоби розвідки вже активно почали з’являтися і вони застосовувались росіянами. Мої друзі, які служили в зоні АТО, розповідали, що є потреба в надійних засобах маскування. Тоді був придуманий перший варіант плаща-невидимки. Потужні дослідження і випробування почалися в 2022-му.
— Були аналоги?
— Розробок є багато, але вони стосуються маскування у денний час під колір листя, кущів — місцевості. А потрібно було маскування від технічних засобів оптичного спостереження. Тепловізори «залетіли» до озброєння дуже швидко і стали масово використовуватися, так само швидко ми мали реагувати. Стикнулися з тим, що у різних підрозділів ЗСУ різні завдання. Снайпери підрозділу «Альфа» менш рухомі, їхня енергія уповільнена, стабільна. Маскування військових штурмових батальонів — інша справа, треба враховувати, що людина швидко пересувається, біжить, стріляє. В залежності від цього кардинально змінюється і матеріал, і конструкція, і компонування плаща. З’явилась додаткова умова — спорядження військового, тобто крім маскування тіла, потрібно маскувати і все інше. Більше того, встало питання розміру, плащ став універсальним, і боєць в змозі регулювати його під себе в залежності від того завдання, яке виконує. Тепер це комплект: накидка на тіло, спецільна маска на обличчя, маскувальний екран для зброї.
А цю модель широкому колу показувати ще зарано
Костянтин Боряк тримає в руках упакований комплект вже де’ятого варіанту плаща-невидимки, зразок за зразком він з колегами вдосконалює свій винахід. Прошу потримати — майже 5 кілограмів.
— Військовим потрібен майстерклас по користуванню плащем?
— Ні. Модель зрозуміла, зібрали всі вимоги, поради і створили комплект, який має задовольнити бійців усіх підрозділів ЗСУ без винятку.
Задаю суто жіноче питання: чи можна прати плащ, зашити, якщо порветься? Виявляється, тканина — оригінальна, офіційно на озброєнні НАТО, куплена в США через посередників. Не горить, міцна, дощу не боїться, багнюка до неї не пристає.
Коли ж плащ, який не побачить жодний тепловізор ворога і якого вимагає сучасна війна, потрапить до війська масово — питання часу, але, сподівається професор Боряк, недовгого. Є певні процедури, пояснює. Вдосконалену модель цими днями презентують всім дотичним до військової теми взагалі і постачання зокрема. Далі — доопрацювання, якщо потрібно, пошиття експериментальної партії, сертифікація… Такий шлях до статусу офіційного виробу, який прийнято на озброєння ЗСУ.
Військові про плащ-невидимку знають і чекають.
Військовослужбовець Максим Боряк з одним із зразків плаща-невидимки
— Президент в курсі одеського винаходу?
— Мабуть, так, адже указ про нагородження нашої групи підписував.
Володимир Зеленський підписав Указ «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки». Цитуємо: «За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України в умовах воєнного стану, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм орденом «За заслуги» III ступеня нагороджено:
БАЗИКУ Сергія Костянтиновича — голову наглядової ради Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку,
БОРЯКА Костянтина Федоровича — професора кафедри Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку,
БОРЯКА Максима Костянтиновича — наукового розробника військового спорядження».
Запам’ятаємо імена вчених, винахід яких врятує життя військових. Спеціальний маскувальний плащ за логікою мають виготовляти за держзамовленням. Але якщо знадобиться донатити — сповістимо і приєднаємося.
Дора Дукова. Фото Олега Владимирського і Наталії Атанасової https://vo.od.ua/