Катерина Пікун — завідувачка сектору культури Камінь-Каширської міської ради. Господиня популяризує місцеву давню страву із домашнього сиру — мандрички. Вони внесені до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини.
«Мандрички» — це страва з красномовною назвою та дуже простим рецептом, розповіла Катерина Пікун, її часто брали у мандри, бо довго зберігається і не потребує холодильника.
Готується із трьох інгредієнтів: на кілограм домашнього сиру додається одне домашнє яйце та чотири столові ложки солі. Зі слів господині, сир важливо обрати правильної консистенції.
«Важливо, щоб сир був не сильно мокрий і не сильно сухий. Він має бути середньої вологості. Бо як буде сухий, то мандричка розпадеться, а як мокрий — розтечеться в печі», — розповіла господиня.
Сир, сіль та яйце між собою з’єднують та вимішують. Робити це треба довго та ретельно, до години часу. Господиня радить місити вручну, без допомоги блендера.
Після цього із сиру формує пиріжки та викладає їх на деко або у форму для запікання. Каже, що робити це треба обов’язково із гарним настроєм.
«В українців є така приказка: купається як вареник в маслі. На Камінь-Каширський лад кажуть: як мандричка в маслі. Тому, що мандричка дуже смакує, коли вона подається в розтопленому маслі», – говорить Катерина.
Найкраще готувати страву у печі. Перед тим, як поставити туди мандрички — дрова повинні вигоріти. Жар вигрібають та чекають поки піч охолоне до 70-80 градусів. Бо мандрички там не печуть, а висушують.
Чим краще їх висушити, тим довше вони зможуть зберігатися, каже господиня, а якщо не готувати не про запас, на сьогодні на сьогодні чи на завтра, то страва буде готова після кількох годин у печі.
Ми можемо сьогодні посушити 2-3 годинки. Потім через день знову затопити піч, ставимо другий раз і вони сушаться. Чим більше разів ми будемо ставити, тим вони будуть сухіші і довше будуть зберігатися», – каже ґаздиня.Мандрички готують як святкову страву, кладуть до великоднього кошика, з ними йдуть на сватання, розповіла місцева мешканка Алла Глущук.
Каже, що вона сама продовжує цю сімейну традицію, бо запах топленого масла та пряженого молока, який заповнює оселю під час приготування, переносить її у дитинство. Крім того, її діти та чоловік полюбляють цю страву.
«Я добре пам’ятаю як моя мама і бабуся влітку робили мандрички, коли було багато молока. Їх клали в діжку, заливали топленим маслом і закривали. Коли взимку корови в селі не доїлися, то вони виймали цю заготовку», — розповіла Алла Глущук.
Камінь-Каширські мандрички пропонують додати не лише до обласного переліку гастроспадщини Волині, а й до національного.
konkurent.ua
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
