Ну давайте поговоримо про дрони серйозно, якщо іронічний погляд на ці речі декого не влаштовує. 1) Багато СПЕЦІАЛІСТІВ і справді роблять і дрони, й інші потрібні на війні речі не на конвеєрі, а самостійно і за власні кошти. Тут треба зазначити, що а) вони спеціалісти! б) це не зовсім власні кошти, а пожертви і донати від громадян в) якщо за справу беруться НЕСПЕЦІАЛСТИ, то це призводить до валу БРАКУ! Саме з цим браком завтра доведеться махатись солдату на передку, де для цього геть ніяк умов нема! г) всі ці розмови про центр сертифікації, який відділятиме смарагд від лайна – то від лукавого – приховані недоліки можуть вилізти пізніше, що робити з бракованими дронами? Достатньо одного повернення продукції, щоб ентузіаст перестав ним бути! 2) Кошти. Вартість комплектуючих на один дрон – від 14 тисяч гривень. Багато хто з громадян може собі дозволити витрачати такі кошти, щоб поставити таке виробництво на потік?!
Мушу розчарувати – ідея про МАСОВІСТЬ ТАКОГО ВИРОБНИЦТВА ПРИРЕЧЕНА. Ще раз про кошти. 42 мільярди, вилучені з місцевих бюджетів – куди підуть? На дрони, котрі робитимуть в гаражі? Чи на той мільйон дронів, що вже анонсовано? Чи на відкати? Залишим це питання без відповіді, адже ми самі вимагали дрони замість стадіонів. В результаті не отримали ні одного, ні іншого. 3) Яка відповідальність лежить на наших самодєлкіних? Крім моральної – жодної. Як казала коняка з старого анекдоту: «Ну, не змогла я! Не змогла!» Кошти – мої, деталі – мої, робота – моя. Які до мене претензії? Я нікому нічого нє должен! Сорі, зірвався.4) Про логістику. Хто саме може давати вказівки, які саме дрони потрібно і куди саме? Ніхто. Оскільки волонтери сьогодні САМІ вирішують, кому і скільки, то так буде і в майбутньому – курирувати чи модерувати ці процеси ніхто не буде здатний – навіщо мені вказівки людей, котрі не дали мені ні коштів, ні запчастин, КУДИ САМЕ мені відправляти зроблену мною продукцію? Самопальні дрони, які з рук в руки вже нині передають громадяни України, проходять якусь сертифікацію? Як каже в рекламі пан Буданов: «Уви…» Так буде і в майбутньому 6) Китай. Це він сьогодні постачає нам компоненти до дронів. Ніхто не знає, які угоди між ним і Рашею будуть досягнуті в майбутньому: тому потрібно не займатись хернею, а ля «рух Паши Ангеліноі за дрони», а випускати власні комплектуючі і робити захищені від ракетних обстрілів лінії з виробництва дронів. І робити це вже, попри кулуарні перемовини про ілюзорний мир з агресором. Можна ще багато розписувати, але висновок лежить на поверхні: не потрібно намагатися очолити рухи, які вже і так активно працюють – краще допомогти їм фінансово чи технічно. Є багато унікальних українських спеціалістів, котрі пропонують свої винаходи МО – і все це потрапляє у ватну ситуацію – їх ніхто не чує! Тому імітацію і бутафорії потрібно лишити в минулому. Просто припинити. Бо всі ці пункти незламності, профанація ідей і збитий банкою з огірками дрон – вже не вставляють.
Микола САВЕЛЬЄВ, ЗСУ, позивний «Волоцюга»
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
