Привіт, татусю, це твоя Даринка!
Сьогодні в школі пишемо листи…
На площі вже встановлена ялинка,
Але ми з мамою не будемо іти.
А знаєш, та ялинка гарно сяє!
Її привіз якийсь поважний гість!
А мама чорну хустку не знімає,
Зітхає тяжко і чомусь не їсть…
Бабуся вчора плакала тихенько.
А я вже сильна- плачу лиш вночі!
І навіть, якщо вибухи близенько,
Кажу собі: ,,Все добре, не кричи!”
Зі мною спить ведмедик іграшковий,
Мені його Наталочка дала.
У неї тато, як і ти- військовий,
Але його сім’я ще не знайшла…
Якщо ви з ним зустрінетесь на хмарці,
То передай, прошу, таких новин:
Родила мама братика Наталці!
Скажи, будь ласка, в нього вже є син!
Тобі сподобались принесені троянди?
Можливо їх присипало сніжком…
Вони яскраві, як оті гірлянди,
Що весело палають за вікном!
Бувай, татусю, я не забуваю!
Але так тяжко від оцих нещасть…
Цей лист віддам святому Миколаю,
А він тобі на небі передасть!
Автор: Вікторія Струпинська, с. Василівка Баштанського району Миколаївської області.