12-річний хлопчик нещодавно передав місцевій частині Нацгвардії два павербанки, які придбав за власні кошти. Їх семикласник вторгував за вирощених кролів.
“У січні цього року син наколядував 1052 гривні й заявив, що хотів би віддати їх на ЗСУ. На сімейній нараді ми вирішили придбати теплі речі, які передали нашому односельчанину, котрий їхав на передову, — розповідає мама хлопчика Галина Сохацька. — Але Назар вирішив не зупинятись. Одного дня він сказав, що можна заробити кошти завдяки кроликам, яких у нашому господарстві декілька десятків. М’яса ми їмо мало, зазвичай роздаємо його родичам.
Син сфотографував наших вуханів і опублікував світлини з “пухнастим товаром” у соцмережі. Чесно кажучи, ми були вражені реакцією людей. Прочитавши, що виручені за кролів кошти підуть на армію, телефонували десятки земляків із навколишніх сіл. Власники одного кафе настільки були зворушені вчинком сина, що запропонували забрати всю партію кроликів. За великих кролів ми брали по 400 — 500 гривень, за менших — по 200. Вторгував Назар 2900 гривень. За ці кошти вдалось придбати два павербанки, які ми вже передали місцевим нацгвардійцям”. Юний волонтер не приховує: коли вручав бійцям павербанки, не міг стримати сліз.
“Мене зворушили їхні слова подяки. Я хочу, щоб всі вони повернулись додому живими й здоровими. А доглядати кроликів неважко, двічі на день закладаю у годівниці корми, міняю воду, час від часу чищу клітки. Ось нещодавно народились малята. Я вже мамі сказав, що будемо й далі розводити кролів і продавати, аж до перемоги. До речі, я вже визначився із майбутньою професією — буду військовим”, — гордо каже Назар.
Мама хлопчика зізнається, що війна безпосередньо торкнулася і їхньої родини, тому байдужими бути не можуть. “У мене служать чоловік, брат і невістка. А старший син навчається на військового. Я постійно допомагаю їм і молюсь. Возимо зі старостою громади смаколики й у військові шпиталі. Допомагаємо, чим можемо”, — розповідає Галина Сохацька.
https://expres.online/