У військовому шпиталі
Рози білі та червоні.
Їхні пахощі духмяні,
І зелені в них долоні.
У військовому шпиталі
Люди білі та зелені.
Я сюди прийшов, щоб кров’ю
Поділитися із вени.
Моє око геть не гостре,
І мій розум не військовий,
Проте кров моя потрібна —
Побратим я їм по крові.
У військовому шпиталі
Кедри, сосни та оливи.
Рози білі та духмяні,
Люди мужні та красиві.
Автор: Володимир Немерцалов. Фото ілюстративне з сайту Одеської міської ради https://omr.gov.ua/