Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua

Уряд затвердив зміни щодо держпідтримки виробників бавовнику на території Миколаївської, Одеської та Херсонської обл. Передбачається виплата з розрахунку 10 тис. грн на 1 га земель, на яких вирощується бавовник під урожай поточного року. Також дотація буде надаватись тим виробникам, що не отримали бюджетних коштів за вирощування культури торік. Про це повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук. 

“Загальна сума програми буде порахована по факту подачі заявок. Вони будуть прийматися в Державному аграрному реєстрі між 10 червня та 10 липня 2025 року. До 10 серпня ОВА перевірятиме та подаватиме їх Мінагро. До 15 вересня міністерство виплачує. Отримувачами можуть бути тільки сільгосптоваровиробники”, – розповів народний депутат Степан Чернявський.

Саме він був ініціатором надання аграріям фінансової підтримки на вирощування бавовнику ще восени 2024 року. На підтримку цього напрямку депутат планував закласти не менше 300 млн грн. Ця цифра базувалась на очікуваній площі в 30 тис. га бавовнику. Проте підтримка не потрапила до держбюджету-2025. Міністр агрополітики Віталій Коваль обіцяв, що Мінагро підготує правку щодо бавовняного напрямку, які саме 29 квітня були прийняті.

Без дотацій бавовни не буде

“Ми в Бессарабії, у нас горить пшениця, а ви мене питаєте про бавовну? Умов немає жодних. Минулого року ми тільки на це час витратили, приймали делегації різні. Я розумію, була колись технологія. Але зараз без поливу, вирощувати цю культуру у нашому регіоні нереально”, — обурюється Микола Златов, засновник СФГ “Балкани”.

Це господарство, як і 8 інших взяло участь у пілотному проєкті з вирощування бавовнику у 2024 р. Торік уряд прийняв закон про спрощення імпорту сортів бавовнику та разом з Мінагро підтримав фермерів, які засіяли культурою 5 га. Найголовніша ціль — це дослідження технології вирощування.

“Щоб вирощувати бавовну потрібна підтримка держави, дотації. Самі фермери не потягнуть”, — зауважив нам Микола Златов.

Фермери кажуть, що за нинішніх умов, враховуючи всі ризики та особливості цієї культури, без економічної підтримки держави займатися цим буде вкрай складно.

Практика з субсидіюванням потрібних напрямків не нова. Дотації використовують для регулювання ринку в країнах Європи чи США. Це додаткова мотивація для фермерів. Наприклад, у США субсидії становлять близько 25% від вартості сільськогосподарської продукції. Окрім прямої грошової виплати, як у випадку з бавовною, можливі й інші варіанти — пільгове кредитування, страхування врожаю, оренда техніки і т.д.

Бавовна нерентабельна, але вирощувати її треба

Восени фермери зібрали врожай, який загалом склав 110 кг. І цей результат був меншим, ніж очікувалось. Адже максимальна врожайність на полях Одещини склала 1 т/га, в той час, як середній потенціал культури — 1,8 т/га. Тогорічний експеримент з бавовною показав, що потрібно ще як мінімум ще 2-3 сезони, щоб покращити технологію вирощування. 

“Один сезон — це надто короткий термін для розробки адаптованих сортів та технології. Потрібно ще 3-5 років системної роботи для того, щоб можна було запустити промислове виробництво”, — стверджує старша наукова співробітниця Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН Віра Боровик.

За минулорічними підрахунками, щоб виростити 1 га бавовни, мінімально потрібно вкласти від $800 до $1000. При цьому не врахована найбільша стаття витрат — це спецтехніка, вартість якої стартує від $250 тис. за вживаний комбайн.

Хоча ціна за 1 т бавовно-сировини торік коливалась в межах $700-$1000, про заробіток поки що говорити рано. Адже, по-перше, врожай поки не дотягує по якості, а по-друге, масштаби вирощування поки дуже малі. 

Чому Україна взялася за вирощування бавовнику

Бавовна є стратегічно важливою сировиною для виробництва пороху, який необхідний для виготовлення боєприпасів. В умовах повномасштабної війни з Росією Україна шукає шляхи забезпечення власної оборонної промисловості необхідними компонентами. Наприклад, аргументація аграрного комітету базується на кількох ключових тезах:

1. Питання національної безпеки та зменшення залежності від імпорту стратегічної сировини. 
2. Необхідність диверсифікації сільськогосподарського виробництва в умовах зміни клімату. Адже бавовна теплолюбна культура.
3. Перспектива створення нових робочих місць на Півдні України.
4. Зацікавлені у виробництві бавовни, як сировини для пороху і представники ВПК.
5. “Якби Україна мала стабільний доступ до пороху та відповідні державні контракти, кількість вироблених снарядів за рік зросла б на сотні тисяч штук”,  — розповів Владислав Бельбас, директор компанії “Українська бронетехніка”.
6. Він розповів, що для виконання контрактів українському оборонпрому потрібен порох, виготовлений за радянськими стандартами. Його можна купити через посередників лише в країнах колишнього соцтабору і деяких дружніх до РФ. Важко купити й порох для натівського калібру. А власне виробництво пороху можна почати з азів — сировини, тобто з вирощування бавовнику.
7. “За оцінками Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, наразі країна потребує 10 тис. т бавовникової целюлози, для вирощування якої бавовником потрібно засіяти 25-30 тис. га”, — каже народний депутат Степан Чернявський. 
8. Вирощування бавовнику в сезоні 2025
9. Минулого тижня ЗМІ активно поширювали новину, що цьогоріч до експериментів з бавовником доєднались фермери Миколаївщини. 
10. “Міністерство агрополітики запропонувало аграріям Миколаївщини закласти демо-поля з вирощування бавовнику. 7 господарств дали згоду. Тому цього року ми будемо вперше мати біля 3 тис. га бавовнику, експериментально. Якщо експеримент буде вдалий, то думаю в нас з’являться й товарні посіви”, — зазначала директорка департаменту агропромислового розвитку Миколаївської ОВА Олена Піскун.
11. Оголошена цифра виглядала доволі дивно, в порівнянні з торішніми площами у 5 га. Але після перевірки з’ясувалося, що на Миколаївщині посіють всього 3 га бавовни. 
12. Планують сіяти бавовник й господарства, які почали експерименти з бавовною торік. 
13. “Ми знову посіємо бавовну. Наразі перспективи сумнівні. По-перше, не має точної технології, по-друге, немає де її переробляти і чим збирати. Плюс, як буде з кліматом у Бессарабії — то засуха, то морози, стреси постійно”, — ділиться досвідом Віктор Кожухаренко, керівник СФГ “Вікторія”, яке вирощувало бавовну під зрошувальною стрічкою.
14. Тобто мотивація і бізнес-інтерес до культури на даному етапі відсутній. З іншого боку, зрозуміла мотивація Мінагро, яка й в цьому році очевидно дотуватиме експерименти з бавовною. Відмова від програми на даному етапі означатиме втрату вже вкладених коштів та ресурсів.
15. Імпортувати не можна, треба вирощувати
16. Найбільшим виробником бавовнику у світі є Китай. За даними Центру міжнародної торгівлі, на Китай припадає майже половина світової торгівлі бавовняною целюлозою. Найбільшими імпортерами матеріалу є Німеччина, Швеція та Бельгія. Financial Times оприлюднило статтю в якій йдеться про залежність європейського оборонпрому від імпорту китайської бавовни. 
17. “Європа покладається на Китай, який постачає понад 70% бавовняного волокна. Існує ризик того, що Китай може припинити поставки з геополітичних міркувань. І саме тому ми купуємо якомога більше, щоб заповнити наші запаси”, — зазначив виконавчий директор Rheinmetall Армін Паппергер
18. Німеччина та інші європейські країни прагнуть знизити ризики поставок критично важливих матеріалів подалі від Китаю. Але партнера знайти важко.
19. Інший великий ринок Центральної Азії працює на потреби Росії. Проєкт з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP), дослідив, що 98% бавовняної целюлози РФ отримує з Казахстану та Узбекистану. Останній посідає четверте місце у світі за обсягами її експорту. Окрім того, Росія збільшила імпорт нітроцелюлози з Китаю. 
20. Є ще кілька великих виробників бавовни, як от США, Індія, Пакистан чи країни Африки. Але повідомлення про те, що ті ж підприємства Європи  не можуть знайти партнера не вселяє надії. 
21. Відтак, не тільки Україна персонально, а й Європа зацікавлена у постачанні сировини для виробництва пороху. Не варто забувати і той факт, що окрім сировини для пороху, найбільшим чином бавовну використовують і в легкій промисловості.
22. Хоч українські фермери-ентузіасти й виконують прохання ОВА підтримати бавовняний проєкт, але очевидно, що без суттєвої державної підтримки, розвитку інфраструктури та чіткої технології, майбутнє бавовництва в Україні залишається під питанням. Водночас стратегічна важливість цієї культури для оборонної промисловості може стати ключовим аргументом для продовження експериментів у цьому напрямку.