Через посилення репресій проти громадянського суспільства в Білорусі дедалі більше айтішників емігрують до сусідніх країн – зокрема й до України. Про це пише The Washington Post.
Десятки провідних білоруських компаній та тисячі програмістів вже залишили країну. За ці таланти тепер змагаються Польща, Латвія, Литва та Україна, які пропонують біженцям візи.
Керівник “Білоруського кризового центру” у Львові Олексій Францкевич допомагає десяткам білоруських біженців щотижня. Із тих, хто залишається у Львові, 80% є ІТ-спеціалістами, пише газета.
Не менше 3 тисяч білоруських фахівців подали заявку на отримання візи до Міністерства цифрової трансформації України, додає видання, цитуючи дані міністерства.
Польське агентство інвестицій та торгівлі минулого року видало 4 тисячі робочих віз для білоруських айтішників. За даними агентства, 30 білоруських ІТ-компаній із 1 800 працівниками відкрили офіси у Польщі.
А в Литву передислокувалася щонайменше 41 білоруська ІТ-компанія, ще десятки планують це зробити, додає газета, цитуючи представника державної неприбуткової компанії Invest Lithuania.
Керівник компанії з 700 працівниками, яка залишила Білорусь, каже, що майже всі ІТ-спеціалісти виїжджають за кордон.
“Більшість білоруських засновників, які мають мізки і серце, не підтримують рух до абсолютної диктатури і те, що відбувається в Білорусі, терор. Щотижня якісь нові звірства, нові кроки до перетворення на Північну Корею”, – розповідає він на умовах анонімності задля безпеки персоналу.
Серед тих, хто оселився в Україні, – 26-річний Микита, який попросив не називати свого прізвища задля безпеки.
Він часто вагався, розповідаючи про себе. Здавалося, що пережите залишило психологічну травму.
За словами Микити, його затримали за те, що він носив бинти для поранених протестувальників. Протягом трьох днів його сильно били у різних поліцейських відділеннях. В одному з них він побачив на підлозі кров і чув, як кричали інші затримані, яких били, доки вони не замовкли.
Після звільнення він два тижні провів у лікарні. Потім, за його словами, йому погрожували вбивством, якщо той розповість про пережите.
Микита за годину зібрався, взявши з собою лише ноутбук, зарядку, зубну щітку і пасту, мило та трохи одягу. “Люди живуть із постійним страхом. У них запаковані валізи коло дверей, як у СРСР 1930-х років”, – каже він.
В Україні його спочатку лякав навіть собачий гавкіт.
“Я повертався і бачив когось у формі, поліцейського, і в мене виникав фізичний біль. Я починав задихатися”, – розповідає Микита.
Співзасновник білоруського видання dev.by, що спеціалізується на ІТ, – Артем Концевой – переїхав до України минулої осені і тут керує цим вебсайтом.
“У Білорусі не можна почуватися в безпеці. Ви можете потрапити до в’язниці за те, що носите шкарпетки червоного кольору. Я не жартую”, – цитує його слова Washington Post.
До протестів міжнародні фінансові інституції покладали великі надії на білоруський ІТ-сектор, сподіваючись, що він зменшить залежність країни він російських позик і субсидій.
У 2005 році Валерій Цепкало – теперішній опонент Олександра Лукашенка, який у 1990-х був білоруським послом у США, – заснував біля Мінська Парк високих технологій (ПВТ), надихнувшись технологічними компаніями у США.
ПВТ став найбільшим ІТ-хабом Східної Європи, об’єднуючи понад 1 тисячу компаній із 71 тисячею працівників та 2,7 мільярда доларів щорічного експорту. Щоправда, Цепкалу знадобилося 16 місяців для того, щоб умовити урядовців надати хабу щедрі податкові пільги.
Засновник білоруської блокчейн-компанії DEIP Алекс Шкор, який минулого року переїхав до Польщі, каже, що влада не чіпала ІТ сектор, бо “не знала, як його скорумпувати та монополізувати, ось чому ми змогли розвинути ІТ сектор”
Андрій Стрижак – співзасновник ініціативи BYSOL, яка допомагає постраждалим від білоруських репресій, – вважає, що білоруському ІТ сектору завдали непоправної шкоди. “Білорусь повністю знищила образ ІТ хабу, який мала раніше”, – каже він.
Тепер Лукашенко не кається про знищення економічної “зірки” держави і звинувачує програмістів у підбурюванні до протестів, пише Washington Post.
Податки на приватних підприємців підвищили з 9 до 13%. А 22 липня Лукашенко поскаржився, що таких підприємців у країні надто багато.
Минулого року в інтерв’ю російським журналістам, відповідаючи на питання про причини невдоволення владою білорусів, Лукашенко заявив: “У нас з’явилися буржуйчики, багаті люди, айтішники, яких я створив оцими ручищами, дав їм такі умови, що ніде не можуть дати кращі.”
“А їм захотілося влади”, – додав Лукашенко.
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
