Євген Санніков і Олена Малкова, лідери FILM.UA Design, розповіли в інтерв’ю SPEKA про використання штучного інтелекту в кіноіндустрії. Їхня студія однією з перших у Європі впровадила нейромережі у кінопродакшн, відкриваючи нові можливості для творчості та оптимізації процесів. FILM.UA Design активно використовує ШІ у своїх проєктах. Один із прикладів – омолодження акторів за допомогою технології дипфейків в естонсько-українському серіалі. Подібні підходи застосовуються і в Голлівуді: у «Мандалорці» створили молоду версію Люка Скайвокера, а у «Індіані Джонсі» омолодили Гаррісона Форда для сцен флешбеків. Marvel використовує ШІ для генерації спецефектів і фонів. ШІ також допомагає у звуковій постобробці, колоризації та покращенні відео. «ШІ – це інструмент, який підсилює можливості, але не знімає кіно самостійно. Іноді це титри, музика, найчастіше – спецефекти, віртуальний продакшн, заміна облич. Але річ не в тому, є там ШІ чи немає. Це загалом поки що не впливає на те, хороший вийде фільм чи не дуже», – вважає Малкова. Євген Санніков підкреслює, що варто розмежовувати проєкти, де ШІ допомагає покращувати деталі та повністю створений нейромережею фільм. Поки «такі експерименти виглядають досить сирими з погляду драматургії та режисури».
Хто в кіно може втрати роботу через ШІ
Дизайнери, композитори, перекладачі й редактори можуть хвилюватися, але повної заміни їхніх професій не буде. Санніков цитує CEO Nvidia Дженсена Хуанга: «Люди, які не використовують ШІ, втратять роботу через людей, які його використовують». Тому питання в тому, чи зможуть професіонали покращити свої навички за рахунок ШІ.
Лідери FILM.UA Design називають такі популярні ШІ у кіновиробництві:
- Midjourney, Flux, Stable Diffusion — для створення концепт-арту;
- Runway Gen-2, Kling — для генерації відео;
- DaVinci Resolve — для відеоефектів і покращення якості;
- Rask, Elevenlabs — для роботи зі звуком і голосом;
- ChatGPT та його аналоги — для текстів і ідей.
- Санніков наголошує, що ці інструменти працюють найкраще у поєднанні з класичними програмами. «Наприклад, згенерований у Midjourney концепт-арт часто доопрацьовується у Photoshop».
- Серед головних переваг ШІ для студій:
- швидкість роботи, яка знижує витрати;
- «Однак успіх залежить від розуміння, де ШІ дійсно корисний, а де краще працювати традиційними методами», – каже Санніков.
- Чи замінить ШІ акторів
- Олена Малкова одразу згадує про «Зловісну долину» – ефект, коли людина відчуває штучність цифрових копій. Поки що заміна реальних акторів неможлива через емоційну складність гри. «ШІ, можливо, зможе створювати масовку або омолоджувати акторів, але ключові ролі залишаться за людьми», – підсумовує Санніков.
- оптимізація рутинних завдань, таких як субтитрування або базова обробка матеріалів;
- можливість швидкого експериментування з творчими ідеями.
- «Але, напевно, коли ми не будемо помічати різницю і навіть не будемо розуміти, це реальна людина чи актор, то звісно, всі будуть дивитися. Врешті кіно і рухається в цьому напрямі. Але невідомо, коли і як саме все це реалізується», – вважає Малкова.
- Використання ШІ ставить безліч юридичних питань
- ШІ викликає багато правових і етичних проблем. Санніков згадує, що страйк SAG-AFTRA 2023 року (протести співробітників Голлівуду проти умов роботи студій) частково був спричинений бажанням захистити права акторів від несанкціонованого використання їхнього образу і голосу в нейромережах.
- «Законодавство не встигає за розвитком технологій», — каже Санніков, зазначаючи, що права на згенерований контент залишаються спірним питанням. Більше того, спірні питання починаються від матеріалів, на яких тренувалися всі відомі сьогодні моделі, до захисту прав нових об’єктів.
- Малкова розмірковує: «Чи може машина створити справжній кінотвір? ШІ вже вміє генерувати сценарії, монтувати й створювати фільми, але залишається питання, чи буде в цьому творчий сенс». Санніков вважає, що майбутнє – за симбіозом ШІ та людей, де технології беруть на себе рутину, залишаючи творчість людині. «ШІ може генерувати величезну кількість варіантів, але вибір правильного варіанту, розуміння контексту, відчуття того, що працює, а що ні, — все це залишається за людиною», – підсумовує Санніков. https://thepage.ua/