Віднедавна в Україні навіть новачки у садівничій справі кинулися вирощувати волоські (грецькі) горіхи, через попит на зовнішніх ринках. Закордонні споживачі зацікавлені у продуктах, що мають енергетичну цінність, передусім у горіхах, багатих на білки, протеїни, амінокислоти. Зазвичай фруктовий сад окупається за 6-7 років. Горіховий – за 25 років.
Чесно кажучи, про плюси і мінуси цієї справи говорити складно. Через те, що немає порівняння або досвіду, оскільки за пізніх радянських часів горіхове садівництво обмежувалося посадкою вздовж доріг або на присадибних ділянках. Нині серед ентузіастів горіхового бізнесу – родина Піговських із села Драганівка Тернопільського району. Як розповів її представник Дмитро Піговський, починала сім’я з фруктових дерев: яблунь, груш і слив на 62 сотках присадибних ділянок. А торік забрали в орендаря 3,3 гектара земельного паю, тож тепер є де розгорнутись. Вже посадили горіхи із зерняток на одному гектарі, розповідає Дмитро.
Перед тим Піговські цікавилися сортами, зокрема молдавськими. Але зрозуміли, що краще використовувати тутешні сорти, які вже прижилися. Отож збирали у різних місцях спілі плоди, вивчали їхні якісні характеристики. Лише після того обрані горіхи садили в ґрунт.
До позитиву можна віднести те, що горіх – дерево невибагливе, росте на різних ґрунтах. Якщо вирощувати з плоду, пояснює Дмитро, то молода рослина повністю збереже сортові якості батьківського дерева. Садити плоди потрібно з цілою шкаралупою, без тріщин і розломів.
Піговські посадили горіхи у міжряддя 10 х 10 м. Площу між саджанцями використовують ефективно: засаджують зерновими, картоплею, цього року планують висадити малину. Грецький горіх потребує догляду, уваги, за словами Дмитра, перших три-чотири роки. У цей період потрібно підрізати гілки, формувати крону, підживлювати і поливати деревця. Всі ці роботи виконують усією сім’єю.
Дерева волоського горіха світлолюбиві, тому висаджувати їх потрібно так, аби з часом вони не затінювали одне одного. У цьому вже переконалися Піговські на власному досвіді. Горіхи посаджені 12–13 років тому, які, до речі, порадували торік гарним урожаєм, густо насаджені і вже «конкурують» між собою. Доведеться окремі дерева вирізати. Правильно посаджений горіх виростає великим, добротним і може плодоносити довгі роки.
Важливо усвідомити, говорить Дмитро, горіховий сад – довготривала інвестиція, яка повернеться сторицею лиш нащадкам. Зібрати горіхи – це лише половина справи, їх ще потрібно ферментувати, тобто висушувати ядро, щоби воно мало затребуваний колір і вміст речовин. Ця процедура видається простою тільки на перший погляд, тому що як недосушені горіхи, так і пересушені – однаково некондиційні. Стандарт для горіхів, що йдуть на експорт – розмір плодів, як сірникова коробка, хороші смакові якості, добре лущаться і зберігаються. зазначає Дмитро.