Поговоримо про бійців інформаційного фронту, які втілювали в життя стратегію гібридної війни. Просували вигідні рф уявлення про анексію Криму і т.зв. конфлікт на сході України під масками миротворців. А на тих, хто не бажає здаватися, вішали клеймо “партії війни”. Саме таке ставлення до подій з 2014 р. формували в ЄС,: противляться “мінському” миру тільки ультранаціоналісти, решта – за мир за будь-яку ціну. Як накалякав нещодавно кум путіна медведчук, решті, тобто “правильним” українцям, потрібна “партія миру”. Так вони підживлювали божевільні плани московського фюрера: якщо “в найкращих домівках Відня” приймають українофобів, якщо їх наділяють статусом політичних біженців, якщо їм дано право говорити від імені України, а проти виступає “купка нациків”… Велика спокуса “узяти Київ за 3 дні” та “денацифікувати” цю “купку”, чи не так? Як сказав С. Сивохо в інтерв’ю російським пропагандистам – якраз напередодні вторгнення: “Був момент, коли можна було притиснути і перекрити кисень тим, хто за війну”. Не вийшло. І тоді московським реваншистам довелося перейти до повномасштабного вторгнення. Задіяти дорожчий спосіб поневолення України – за допомогою бомб і ракет. І ось що дивно: автор доктрини на сьогодні командує злочинами в Україні, називаючи це “СВО”, до розуміння людства почало доходити, що “русскій мір” – це і є війна…
Тільки зараз європейці почали прокидатися, озиратися на всі боки і помічати міністрів закордонних справ, які займалися політичною проституцією в окупованому Криму за гроші кремлівських фондів. Нарешті почали виганяти зі своїх іформ. просторів пропагандистів, які окупували мізки значної частини німців, не кажучи вже про австрійців та угорців. Днями розкрився факт: співробітник “раша тудей” організував акцію зі спалення Корану біля турецького посольства у Швеції, після якої Ердоган заявив, що не підтримає вступу Швеції до НАТО. Ось так легко, дешево і сердито можна маніпулювати ердоганами, якщо в твоєму арсеналі є симоньян і миятовичі.
Але треба розуміти, що ультиматуми кремля щодо України з 2014 року часто сприймалися в Європі як “законні вимоги” ще й тому, що старалися українські медійні персони. Ще й тому, що експерти на кшталт Куликова озвучували кремлівські наративи, а стараннями українських за паспортом “голосів русского мира” ООН віднесла те, що відбувається в Україні з 2014 року, у розділ внутрішніх конфліктів. А Міжнародний кримінальний суд 8 років вагався – чи починати розгляд злочинів рф на підставі поданих Україною матеріалів щодо Криму і Донбасу… І нарешті прийшов до висновку, що мав все-таки місце “внутрішній конфлікт, але з елементами зовнішнього” (буквально слова Сивохо на його антиукраїнській платформі).
Лише 24 лютого 2022 року до світу почало доходити, що те, що трапилося в Криму, Донецьку та Луганську 2014-го року, було лише початком, прелюдією, стартовою базою для захоплення агресором усієї України, і навіть більше – для повернення радянського панування у східній Європі. Лише після 24 лютого світ почав здогадуватися, що бомбардування мирних міст і стирання з лиця землі тисяч мирних українців – це не нова війна, а лише новий етап усе тієї самої загарбницької, колоніальної війни, яка в лютому 2014 року розпочалася практично у відкритій формі. Закономірне продовження тієї війни, яка гібридними способами велася… А, до речі, скільки ж вона велася? Тут аналітики сперечаються: може з 2003-го – коли в Донецьку з’явилися розвішані “регіоналами” антиющенківські плакати в нацистській формі. А можливо, ця гібридна війна велася з моменту розпаду срср, усі роки нашої незалежності?..
Та що говорити про європейців, якщо багато українців до 24 лютого цілком собі нормально ставилися до країни-терориста. Якраз унаслідок впливу кремлівської пропаганди та “експертного” оброблення мізків українськими фахівцями багато хто з наших співгромадян до 24 лютого 2022 року вважав добрими сусідами тих, хто не визнає права українців мати свою державу і просто існувати.
Особистий травмуючий досвід розвіяв багато міфів про “конфлікт десь на сході” і “повсталих шахтарів Донбасу”.
Translated with www.DeepL.com/Translator (free version)
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
