Квартали «на районі» відключають від електрики почергово. А зникає електрика – зникає й інтернет, і в смартфоні також, і навіть мобільний зв’язок. У вечірні години блекауту йдемо з дружиною на проходку на світлу сторону району, де кипить життя. У паркінгу під супермаркетом гасають на скейтах, самокатах, велосипедах діти, хідниками пливуть людські ручаї, юрби біля вуличних кавових точок… Люди заходять у невеличкі магазинчики, які зазвичай минають. Лиш тому, що там є світло. Подовгу роздивляються товар, перемовляються між собою і з продавцями.
Знаходимо вільну лавицю. Можна присісти й подивитися новини на смартфоні, зателефонувати комусь. Відтак намотуємо кілька кругів освітленими вулицями й провулками і перетинаємо екватор між світлою і темною сторонами району. На темній стороні два магазини все-таки працюють. Біля них тріщать і чадять генератори. Йдемо звичним маршрутом до лісопарку. Тут темінь освітлюють лиш фари легковиків, що раз по раз заїжджають на парковку по сусідству з лісопарком. Дружина дивиться котра година. Пройшло вже більше трьох годин, відколи вимкнули світло. Зрештою завершуємо свій моціон і повертаємось додому. Світла досі немає. Будинок чотириповерховий. Це плюс. Або мінус одна проблема – непрацюючий ліфт.
Присвічуючи собі смартфонами, заходимо в квартиру. Дружина запалює свічку, ставить чайник. Добре, що плита газова. Нарешті у сусідній висотці загоряються вікна. Значить, за якусь хвилину дадуть і нам струм. Так і є. П’ємо чай при сяйві електрики.
Ілюстративна світлина з сайту https://2gis.ua/
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
