Багато з нас до цифри «13» ставляться із деякою обережністю. Але це не про Аркадія Рибака, адже свою нову книгу він презентував саме 13 жовтня.
«Громадянин Житомирський» – так називається новий роман письменника, який мав вийти в світ на початку березня, але через велику війну потрапив до рук читачів лише зараз. Втім, навіть таке «запізнення» за нинішніх часів – це велика подія для читачiв та щастя для автора. Аркадій Рибак – журналіст, письменник, мандрівник, фотограф. Він об’їхав майже весь світ, але завжди повертався додому – в Одесу. Всі його книги присвячені рідному місту – чи то біографії відомих спортсменів, чи нотатки з далеких мандрів. Але ця книга особлива – вона повертає нас до Одеси «буремних часів» вісімдесятих-дев’яностих. Герої Рибака – люди, з якими він або працював або з ким перетинався в різних життєвих обставинах. Їхні імена змінені, тож впізнати прототипів зможуть ті, хто також дихав одним з ними повітрям. Для всіх інших – це яскраві та неоднозначні персонажі, читати про пригоди яких неабияке задоволення. Попри те, що книга про не таке вже далеке минуле – це зовсім не ностальгічні зітхання про «дешеву ковбасу» та втрачену молодість, коли сонце світило яскравіше, а дерева були «зеленішими». Це ті ж самі дорожні нотатки, але з іншого часу, із радощами, проблемами, жахами та всім тим, з чого складається життя покоління. Тут все як було: вчорашні підлітки стали бандитами, інженери та викладачі – торговцями, хулігани – співробітниками органів, а «ділові люди нової формації», така собі суміш артистів з аферистами, з легкістю жонглюють мільйонами, звісно, не своїми.
Одеський культуролог, літературознавець Євген Голубовський назвав цей роман «реінкарнацією Остапа Бендера в сучасних умовах». Далі – мовою оригіналу: «Лицо гражданина Житомирского с первых строк романа показалось знакомым.
Мне привез и подарил свой роман Аркадий Рыбак. Чаще он пишет документалистику.
Подарил роман, загадочно улыбнулся и сказал, «надеюсь, многих узнаете»
Первым кого узнал был знаменитый одесский сексолог профессор Файтельберг – Бланк.
С ним в роман ворвалась шпана прихлебателей. Конечно, и у него, и у них, новые имена.
Нет, они не выдавали себя за детей лейтенанта Шмидта. Времена не те. Они были друзья и последователи профессора. И явились они не в райисполком, а в редакции…
Чего искали? Славу, конечно.
А дальше под ироническим пером Аркадия Михайловича Рыбака оживает такой знакомый мне, думаю и очень многим, мир «Знамени коммунизма», «Вечорки», «Комсомолки». И у них все изменилось, и фамилии редакторов, и титульные названия газет.
И в этот мир окунается новый Остап Бендер. По роману – «Гражданин Житомирский»
Фантастика, но я тоже хорошо знал этого персонажа. Мелькал, и часто.
Помню, заходит он как-то ко мне в кабинет. Возбужденный. Лицо сияет.
«Лечу на неделю в Москву. Буду встречаться с Ельцыным. Какие –либо поручения есть?»
Признаюсь, я тогда понимал, что передо мной авантюрист. Боялся, что сумасшедший. Но не догадывался, что аферист высочайшей марки
Не понимал, что через него в Одессе путь к легендарному Кулевару, путь к влиятельнейшему вице-премьеру в Киеве, что дела на миллион, о которых мечтал Остап Бендер, этот долговязый юноша проворачивает «одной левой»
Почему я советую прочесть эту книгу? Она приоткрывает тайное тайных “одесской элиты”, она показывает наглядно, что такое корумпированное общество.
И написана легко. Признаюсь, меня удивило знание Рыбаком бандитского сленга. Писатель.
Хотел бы расшифровать для вас «кличку» Житомерский. Но не могу.
Познайомитись із героями роману може будь хто, придбавши книгу «Громадянин Житомирський» в галереї ArtOdesa, в Літньому театрі Міського саду.
https://odessa-life.od.ua/ Світлини зі сторінки Аркадія Рибака в Facebook; Відгук Євгенія Голубовського – зі сторінки Євгенія Голубовського в Facebook/
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
