Поклав голову, захищаючи Україну від рашистської орди, Дмитро Зімич із села В’язівне Камінь-Каширського району Волинської області, який на початку вересня одружився.
Дмитро Зімич мав досвід роботи будівельником, у цій сфері працював за кордоном. А ще після В’язівненської дев’ятирічки у Любешівському коледжі здобув дві спеціальності – тракториста та механіка. По закінченні навчання восени 2018-го юнак був призваний на строкову військову службу, яку проходив на Черкащині. Як розповідав, той досвід пригодився, коли у квітні цього року вирушив захищати Україну від окупантів.
Із коханою Софією Швирид із Любешева познайомився через спільних знайомих. Швидко зрозуміли, що ніжне почуття у них взаємне.
«Два роки ми зустрічалися. Відтак було сватання. Вирішили, що весілля справимо у вересні. Планували на четверте число», – розповідали молодята. Їхні мами Лариса Іванівна й Інна Володимирівна казали: війна не перекреслила планів, хоча й внесла корективи. На початку квітня Дмитра Зімича призвали захищати Батьківщину. «Перед тим зателефонували з військкомату і попередили, щоби був готовий по дзвінку відправитися служити», – пригадував боєць.
Ось так і почалися його воєнні будні. А через п’ять місяців відпустили на кілька днів, аби зміг взяти шлюб. Весілля відклали до перемоги, проте не судилось. Вічна слава герою!
За матеріалами: https://novezittya.com.ua/