Він не знає жодної мови, окрім рідної, але перекладач на смартфоні і “мова жестів” допомогли порозумітися з українцями
Такао Танака частує суші дітей, що зібралися на заняття у краматорському “Тато Хабі”. Він пропонує їм на вибір два види суші – солодкі з омлетом чи солоні з рибою. Коли вибір зроблено, японець кладе омлет чи рибу на заготовки з рису і дає дітям на пластиковій тарілці. Окрім суші, на столі картопля, салати, рис та інші страви, які Танака приготував власноруч.
35-річний Такао звертається до них японською мовою – жодної іншої мови він не знає. Коли хтось з батьків дітей чи інші волонтери питають у чоловіка рецепт якоїсь страви, він вмикає перекладач на своєму смартфоні, говорить в екран японською, і там автоматично з’являється текстовий переклад російською.
Але і з перекладом бувають труднощі. Одна з волонтерок вирішила навчити Такао варити окрошку, показує йому фото цієї страви на своєму смартфоні і показує великий палець, мовляв, це дуже смачно. Японець питає, що це таке, волонтерка через перекладач відповідає: “Окрошка – це холодний суп сирий”.
Такао задумливо протягує “Ммм”. Інша волонтерка заглядає в його смартфон і вибухає сміхом: “Він переклав: “З Ірою.”. Холодний суп з Ірою”.
Але незнання мов не завадило Такао приїхати до України, щоб стати тут волонтером і внести свій внесок у допомогу постраждалим від війни українцям.
“Я приїхав сюди, тому що подумав, що це моя місія – допомагати нужденним людям в Україні. У мене такий характер, що не можу залишити людей у біді. Можливо, таке відчуття у мене сильніше, ніж у інших, тому я і приїхав”, – пояснює він свою мотивацію приїхати в охоплену війною Україну.
На питання, чи не страшно було, Такао відповідає із самурайським спокоєм: “Я їхав з думкою, що можу загинути”.
Ми з ним також спілкуємось через перекладач на смартфоні.
В Японії Такао Танака працював консультантом з управління – каже, що допомагав японським компаніям оптимізувати їхні витрати. Також він сім років працював кухарем у французькому ресторані – звідси і його кулінарні навички.
Такао приїхав до України наприкінці травня. Спочатку він був у Києві, потім волонтерив у Харкові, потім – у Запоріжжі. На початку липня Танака вирішив поїхати до Лисичанська, приїхав до Краматорська, щоб звідси відправитися на Луганщину, але саме в той день прийшли новини, що Лисичанськ захопили росіяни. Тому Такао вирішив залишитися у Краматорську.
“Перше, що я зробив, коли приїхав до Краматорська, почав шукати волонтерську організацію, до якої я міг би приєднатися. Коли я приїхав на автовокзал, побачив там їдальню. Я пішов туди і спитав у людей, де у Краматорську волонтери. Але там сказали, що волонтерів може і не бути, тому що люди виїжджають з міста”, – розповідає Такао.
Не отримавши допомоги в їдальні на автовокзалі, Такао пішов гуляти містом і дорогою питав у перехожих, де є волонтери. Мовний бар’єр долав за допомогою все того ж перекладача на смартфоні та “мови жестів”.
В перший день він так і не зміг знайти волонтерські організації. Потім він зустрів військових і спитав у них – вони йшли до виконкому і запропонували піти разом з ними. Там Такао порадили волонтерські організації у Краматорську.
Приєднавшись до волонтерів, Такао почав готувати їжу для дітей, які відвідували заняття у “Тато Хабі”, також він за допомогою соцмереж зібрав в Японії 300 тисяч гривень пожертв – ці гроші передали волонтерам, які займаються видачею гуманітарної допомоги та евакуацією. Тиждень тому Такао Танака поїхав додому – він міг перебувати в Україні не більше 90 днів і цей термін добігав кінця. Прощаючись після нашої розмови, Такао сказав, що приїде до Японії, а потім знову повернеться до України. https://www.kramatorskpost.com/
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
