На це пішли гроші, які пара не встигла витратити на весільну подорож. Подружжя понад місяць розвиває справу та варить каву для жителів та гостей Франківська.
Кореспондентці Суспільного Поліна та Костя Дудченки розповіли про те, як залишали Херсон, як облаштувалися в Івано-Франківську та легенду про херсонську каву.
З кавою Костя Дудченко почав працювати дев’ять років тому, коли прийшов на роботу до кав’ярні. Тоді ж вперше замислився про власний заклад. На реалізацію плану пішов час — 3,5 роки тому Костя та Поліна відкрили свою першу кав’ярню у Херсоні.
«Наша справа працювала дуже добре, наше життя теж, в принципі, було нормальним. Ми думали про розвиток бізнесу, про масштабування. Все працювало чудово, люди були задоволені. Ми постійно щось додавали, розширювалися, докладали каву на полиці, додавали різні десерти, салати, сніданки. Ми розвивали кухонний та кавовий бізнес», — розповідає Костя Дудченко.
Кав’ярня у Херсоні перестала працювати 24 лютого. Наступного дня Поліна та Костя поїхали з міста у Кривий Ріг. Тоді, каже Костя Дудченко, він не припускав, що залишає домівку надовго, тому вирішили не їхати далеко.
«Ми хотіли бути поближче до Херсона, думали, що скоро повернемося додому. Але варіанта повертатися не було. Тому ми приїхали у Франківськ. Тут вже жили друзі, була квартира», — каже Костя Дудченко. Коли подружжя вирішило відновити бізнес на новому місці, повідомили про це усім працівникам, які залишилися у Херсоні. Пара сказала, що забезпечить людей роботою, якщо вони переїдуть до Франківська.
У кав’ярні переселенців готують напій із кавових зерен Brazil Santos, Rwanda-Mabanza. Це — 100% арабіка. Костя Дудченко розповів, що херсонська кава була туристичною візиткою міста. Її купували туристи, надсилали у різні міста як подарунок. Зараз, каже, у Франківську, ця кава має іншу місію.
«Заявити про те, що Херсон — це українське місто, нагадати про нього, бо дуже часто про нього забувають. Це – нагадування про те, що Херсон є, Херсон – це Україна. Не забувайте про нас!» — сказав Костянтин.
Дизайн кав’ярні в Івано-Франківську подружжя намагалося зробити схожим на херсонський: оформлення, кольори, рослини. Усе заради того, щоби відвідувачі-херсонці відчули себе, як вдома.
«Ось, наприклад, фікус, який у нас також ріс там. І ми купили сюди такий самий, чекаємо, коли він вже проросте так, як у кав’ярні в Херсоні. Тут на стіні є історія нашого створення і розвитку у Херсоні», — розповідає Поліна Дудченко.
До довоєнної історії кав’ярні власники додають новітню: вони зберігають афішу про відкриття закладу, повісили фото відвідувачів, рулетку, якою заміряли приміщення, коли обирали локацію.
«Є дуже важлива для нас річ, фотокартка. Це про те, як наша кава, яку ми замовили, спочатку їхала зі Львова у Херсон — це було 23 лютого. Але вона повернулася до Львова, а потім дісталася Франківська. Цю каву ми готуємо тут людям», — розповідає дівчина.
Кав’ярня у Франківську є «херсонською» локацією. Тут переселенці проводять зустрічі та згадують життя до війни.
«Ми не шкодуємо, що відкрили кав’ярню. Я спілкуюся з херсонцями, отримую підтримку від них, даю свою підтримку комусь, — говорить Поліна. — Для людей це стало тим місцем, як у Херсоні».
Пара чекає деокупації Херсона, після перемоги планують розвивати свою справу та жити на два міста — Херсон та Івано-Франківськ.
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
