У населеному пункті Козорізи Драбівської селищної громади Золотоніського району Черкаської області фактично проживає дві людини, а на папері числиться троє мешканців
У Козорізах немає ніяких об’єктів соціяльної інфрастуктури, а до найближчого сусіднього села – більше кілометра.
Козорізи (чи правильніше – колишні Козорізи) перетинає залізниця. По різні її боки живе по людині. Одна з останніх козорізців – 84-річна жінка з найбільш відповідним тут прізвищем Козоріз.
Лідія Іванівна мешкає в Козорізах 65 років, останні 5 років по її бік залізниці уже ніхто, крім неї, не живе.
У хазяйстві має кота, собак, курей і качок. Обробляє город, доглядає садок.
Восени наймає машину і їде в сусіднє село по продукти та інші товари на щодень. Набирає борошна, круп, макаронів, запасається сіллю, сірниками – на три місяці.
Кімнати в будинку Лідії Іванівни прикрашає власноручна вишивка – на рушниках, на постільній білизні. Покидати рідну хату жінка не хоче, серцем приросла до свого обійстя. І хоч бути на самоті звикла, та гостей чекає завжди.
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
