Про сорт, який не припав шкідникові до смаку, розповів директор Інституту картоплярства, кандидат сільськогосподарських наук Микола Фурдига. Створити картоплю, яку «колорад» не їв би зовсім, практично неможливо, каже вчений.
«Як говорив відомий вчений з Білорусі Петро Альсмік (він керував селекцією картоплі з 1935 по 1992 рік), створити сорт, стійкий для колорадського жука, – це все одно, що створити вівцю, стійку для вовка», – процитував свого колегу український селекціонер.
Однак «Щедрик», отриманий шляхом багаторазових схрещувань із дикими сортами картоплі – це вже майже та сама «вівця», яка «вовку» не до смаку.
У меню колорадського жука входять пасльонові культури. Найбільше йому смакує, виявляється, не картопля, а баклажани. Другими в цьому рейтингу йдуть томати, потім картопля, і в останню чергу, перець. Причому смакові уподобання розташовуються саме в такій послідовності. Тобто колорадський жук буде їсти перець тільки тоді, коли жодних інших пасльонових більше не залишилося.
«Так ось, жук буде їсти «Щедрик» від повної безвиході, коли вже навіть перцю не залишилося», – стверджує Фурдига.
Якщо на грядках буде хоч щось смачніше за «Щедрик», то «колорад» віддасть перевагу тій культурі. Своєю «несмачністю» для колорадського жука цей сорт картоплі завдячує п’яти видам своїх диких родичів, які були введені вченими в його генеалогічне дерево.
Крім того, в описі сорту сказано, що він стійкий до двох видів раку, вірусних та бактеріальних захворювань, а також до фітофторозу.
P.S.В описі сорту «Щедрик» на сайті https://superagronom.com/ зазначається:
вегетаційний період складає – 65-75 днів. Вміст крохмалю – 1314%. Кількість бульб під корчем – 6-10 штук. Бульба окрогло-овальної форми, колір м’якуша та шкіри жовтий, середньою масою 120-150 г, володіє високим товарним виглядом та відмінними смаковими якостями, належить до смакової групи АВ, придатний для запікання, смаження та варіння. Здатність до зберігання – 94%.
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
