Задум засадити берег деревами виник три роки тому, хоча перші поодинокі спроби були ще раніше. Спочатку Ваня висадив три плакучі верби. Потім було кілька ясенів, кленів. Пізніше додались біла акація, тополі, маслини…
14-річний Ваня Степаненко з міста Біляївка Одеської області за останні три роки висадив у Дністровських плавнях 120 декоративних дерев і доглядає за ними. Прийдешньої осені хлопець націлений висадити ще 70 дерев. Каже, що займається залісненням берега Дністра через велику любов до природи.
Нещодавно до нього завітала комісія з підтвердження рекордів у Біляївській міській територіальній громаді. Порахували дерева й зафіксували рекорд. Документ-відзнаку про своє досягнення Ваня отримає під час урочистостей до Дня Незалежності.
Майже весь вільний час хлопець проводить на свіжому повітрі, завжди щось робить. Саме він наполіг, щоб родина придбала ділянку, що виходить у плавні. На ній зараз розташовані теплиці. Але Іван мріє, що колись побудує тут будинок для своєї родини.
За словами мами Вані, Людмили Степаненко, вона прочитала в газеті про створення реєстру рекордів Біляївської громади і вирішила подати заявку щодо свого сина Вані, зробити йому сюрприз. Але сюрприз не зовсім вдався.
– Він був проти! Дуже хвилювався, що йому заборонять надалі висаджувати дерева, – розповіла пані Людмила. – Говорив: мам, це ж не моя власна територія, а спільна, громадська. А раптом комусь не сподобаються дерева. І що тоді? Але вмовили, пояснили, що навпаки, такі ініціативи вітають.
Мати природолюба зауважила, що Ваня з молодшого шкільного віку цікавився рослинами, охоче читав журнали та книжки про флору й фауну.
Частково допомагав садити дерева й тато, але догляд за ними, то виключно справа хлопця. Приділяє цьому годину-півтори на день.
Більшістьпосадкового матеріалу хлопець разом з татом викопують на лісистих ділянках плавнів, водночас проріджуючи зарості. А саджанці дуба Ваня вирощує із жолудів.
– Я зранку обходжу та поливаю певну кількість дерев, наступного дня іншу кількість. І так протягом тижня усі дерева доглянуті. Де треба, обкладаю їх бур’яном, щоб краще зберігалася волога, і земля була рихла й дихала. Якщо бачу, що погано приймаються чи паршивіють, беру коров’ячий перегній сухий і посипаю, а зверху водою заливаю. Так удобрюю ґрунт, і рослини міцнішають, – розповів Ваня.
– Наш сусід багато років тому посадив дерево. Зараз воно – велетень. Ми любимо біля нього відпочивати. І я собі вже уявляю той час, коли виростуть посаджені мною дерева і сформують тінисті алеї, які милуватимуть зір і по яких буде приємно прогулюватись . До того ж дерева укріплюють берег, – замріяно промовив Іван.