Інститут мовознавства імені Олександра Потебні Національної академії наук України закликав обговорити можливість переходу української писемної мови на латинку.
Про це повідомляє «Gazeta.ua».
Допис опублікували до 130-ї річниці з дня народження письменника Сергія Пилипенка, який підтримував ідею переведення всіх мов СРСР на латинку.
У часописі «Червоний шлях» Пилипенко опублікував статтю «Odvertyj lyst do vsih, xto cikavyt’sja cijeju spravoju».
«Авторова аргументація така. Уніфікація алфавітів – справа неминуча. Людство має писати однаково, щоб менше марнувати час на ознайомлення з іншими мовами. Рано чи пізно виникне єдина інтернаціональна мова, а користування відмінним письмом є, по суті, актом національного відгороджування, перешкодою для ознайомлення з інтернаціональною культурою. Саме тому варто запровадити латинський алфавіт, пристосувавши його до специфічних звуків української мови», – ідеться в повідомленні.
На думку Пилипенка, москвофіли бояться розриву з Росією, тому виступають проти латинізації. Українці Наддніпрянщини бачать у латинці полонізацію української мови.
Ідеї Пилипенка підтримували письменник Майк Йогансен і мовознавець Микола Сулима.
10 вересня 1859 року в українських школах і виданнях Галичини губернатор Аґенор Ґолухівський наказав використовувати латинку, розроблену чеським філологом Йосипом Їречеком. Їречек запропонував українську латинську абетку на основі чеського правопису. Він вважав, що кирилиця підходить лише для церковнослов’янської. Указував на досвід переходу на латинку чехів, хорватів, словенців і поляків.
Світлина – ілюстративна, «Вікіпедія».