Він пізно ліг.
Важке від втоми тіло.
Звільнилось від думок лише на мить –
Та раптом загуло й загуркотіло,
У чорний вир свідомість відлетіла.
І ось він – з Богом сам на сам стоїть.
– Чому ти тут?
Дитя моє кохане?
Я зовсім не очікував тебе.
Що там з тобою?
Бачу, в тебе рани,
Але сюди тобі іще зарано,
Тебе чекає небо голубе…
І закрутило знов
Вогненним шалом,
І кинуло об землю – у пітьму,
Отямився хлопчина під завалом,
З усіх боків нестерпно щось стискало.
Він задихався в полум”ї й диму.
Невже це пекло?
Боже мій, не треба!
Спаси мене, мій Господи, спаси,
Ти ж обіцяв мені блакитне небо!
І тут почув він раптом – голоси.
– Тримайся, хлопче,
Не кричи, не треба,
Лежи спокійно, чуєш нас? Лежи!
Ми – поруч, ми уже йдемо до тебе,
Усе ще буде – і пташки і небо,
От тільки сили ти побережи!
……………………………………………………
…Він не забуде, чуєте, катюги,
Ту чорну смерть перед своїм лицем,
У ніч страшного болю і наруги –
Коли на світ він народився вдруге,
Лише на мить зустрівшись із Творцем.
23.04.25 р.
У Святошинському районі Києва кількість загиблих внаслідок нічної атаки зросла до 12. Рятувальники деблокували тіла ще двох людей і продовжують пошукові роботи безперервно.
Загалом постраждали 90 осіб, частина з них перебуває в лікарнях із травмами різного ступеня тяжкості. На місці трагедії працюють рятувальники, медики та волонтери. Вечірній Київ
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
