Блакитна хустинка – пісня на музику Єжи Петерсбурського та слова Станіслава Лаудана, написана у 1940 році в Білостоці під час гри в покер.
У спогадах Станіслава Лаудана є опис історії створення цієї пісні: мелодія і слова були створені під час гри в покер в будинку Кварта, який очолював Спілку музикантів у Білостоці. Автором слів був Станіслав Лаудан, а мелодію створив Єжи Петерсбурський. Оригінальний текст був написаний польською мовою і описував прощання з жінкою, очі якої були такими ж блакитними, як і блакитна шовкова хустка, що покривала її плечі. Того ж вечора текст переклали на російську Генрик Гольд, Єжи Петерсбурський, Станіслав Лаудан і Кварт. Ця версія вперше була виконана Станіславом Лауданом у Вільнюсі, під час другого виступу в цьому місті Джазового ансамблю Генрика Ґолда та Єжи Петерсбурського (пізніше відомого як Білостоцький державний джазовий оркестр).
Лаудан також пише у своїх спогадах, опублікованих у 1957 році, що «до цього дня цю пісню співають солдати Червоної Армії під час маршу, але я думаю, що навряд чи вони усвідомлюють, що цю пісню написали два поляки».
Станіслав Лаудан (після війни в еміграції виступав як Стенлі Лаудан) також опублікував ноти і записав англійську версію пісні. Значно пізнішу польську версію (близько 1968 року) написав Артур Тур, але також з мотивом синьої (блакитної) хустинки. Існує багато версій тексту, зокрема: російська «Синий платочек» Якуба Галицького, французька Le chale bleu Луї Потерата, іспанська El pannelo azul Марії Баттіселлі. Пісню виконував, зокрема, Єжи Поломський, який випустив її на альбомах-компіляціях Sentimental World 1998 року та The best of… You’ll Never Forget 2006 року.