28 лютого = закарбована в пам’яті дата вродин співзасновника газети “Споживчий ринок”, миколавського літератора Юрія Демченка. З цього приємного приводу газета публікує вірш-присвяту Юрію Миколайовичу авторства добре відомого у 70-80 роках письменника Івана Григурка, перу якого належить резонансний роман “Канал”, що був екранізований 1975 року з Іваном Миколайчуком у головній ролі. В доробку Григурка, який помер від хвороби в 40-річному віці, також сміливий на той час роман, з екологічною проблематикою, “Червона риба”, данина корабелам Миколаєва – роман “Ватерлінія” та інші твори. А про те, що Івану Григурку було підвладне й поетичне перо, мало хто знав. Присвячений Юрію Демченку вірш написаний тоді, коли адресат працював відповідальним секретарем молодіжної газети – друкованого органу обкому комсомолу.
Юркові Демченку.
Хоч ти й відповідальний секретар
І макетуєш номер на суботу,
Облиш! Є на бульварі гарний бар,
Де трунок, як нектар, тече до рота.
Хіба ж чека читач твоїх трудів?
Йому потрібна лиш телепрограма.
А на Радянській так багато дів
І серце кожної – відкрита навстіж брама.
Тебе підмінить твій надійний зам –
Чарівна Євдокимова Ярина.
Скажу як автор еротичних драм –
Ти винен в тому, що вона невинна.
Ми подамося містом навмання
І незабаром будемо у барі.
Онде й Качан. Без випивки – ні дня!
Вперед, відповідальний секретарю!
Іван Григурко, 1979 р. Публікується вперше.
Миколаїв, вул. “Радянська”, що згадана у вірші. Тепер це вулиця Соборна. Світлина зі сторінки “Старый Николаев” в Facebook.
P.S. І хоч Григурко мав право на художній вимисел, редактор «Споживчого ринку» одразу здогадався, про який бар йдеться. Він знаходився (редакції невідомо, чи зараз він діє) зовсім не на якомусь бульварі, а на розі нинішньої Маріупольської і Кропивницького (Плеханівська). Можна було б сказати конкретніше «Бо є на розі гарний бар…»