За совіцьких часів на День молоді проводили майовки. Святкування з музикою, пивом, морозивом (останнє дуже рідко з’являлось у продажу в глибинних селах – як правило, саме під час якихось святкових подій), спортивними змаганнями й банальними пікніками. У колишньому Кривоозерському районі (північ Миколаївщини) майовки часто проводили на лісовій галявині поблизу села Велика Мечетня. На ці культурно-розважальні заходи з’їжджались делегації і просто охочі з усього району. І от якоїсь чергової такої дати проїжджає через наше село, яке сусідить з Великою Мечетною, вантажівка з делегацією у відкритому кузові.
З кузова запитують «російською» у наших хлопчаків, що трапились при дорозі: – Ми правильно їдемо на Мечетню? – Да, правильно. – А де там майовка? – А там, в лєсє… Один з наших хотів показати, що він не якийсь там геть селюк і намагався відповісти російською, а вийшло «в лєсе». Відтак із нього сміялись у школі. До чого я веду. Якщо це «в лєсє» (польською – w lesie) припасувати до Кривоозерської територіальної громади, то виявиться несподівана певна логіка. Помітна частина мешканців Кривоозерщини має польське коріння. В самому містечку Криве Озеро і в деяких тутешніх селах дуже часто зустрічаються прізвища на – ський, цький. А сусіднє (за 6 км) з моєю рідною Секретаркою село Багачівка взагалі називали «польським». В Багачівці тоді була восьмирічка. Повну середню освіту багачівляни здобували у Секретарській десятирічці. У моєму класі навчались Андрій Воронецький, Наталя Репецька (остання з Миколаївки – це відділок Багачівки). З Адрієм Воронецьким я товаришував (братались з вольними ляхами). Якби я тоді, знав, якою актуальною для українців через багато-багато років стане Польща, я б називав Андрія Анджеєм…
P.S. В Секретарці замість літературного «молодь» чи російського «молодёж» вживали слова «молодяж» з наголосом на другому складі. Польське – młodzież. А бігус – головна обрядова страва в Секретарці.
Олександр Купченко, редактор “Споживчого ринку”.
Интернет-газета "Споживчий ринок" - Spozhyv.com.ua 
